Дороги без знаків: як застосовується норма 24 тонни і чому це оскаржується

На ряді ділянок автомобільних доріг в Україні відсутні дорожні знаки, які б інформували водіїв про статус дороги як місцевої або про введення обмеження фактичної маси в 24 тонни. При цьому інспектори "Укртрансбезопасности" під час габаритно-вагового контролю застосовують саме цю знижену норму, посилаючись на категорію дороги, вказану в переліках або внутрішніх документах. Водії, з свого боку, вказують, що під час руху керуються виключно вимогами Правил дорожнього руху і встановленими на місці знаками. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення на сайті юридичної компанії "Дорожний адвокат".

Згідно з пунктом 22.5 ПДР, базовою є норма допустимої фактичної маси 40 тонн для більшості автопоїздів, а в окремих випадках — 42 або 44 тонни, зокрема для контейнеровозів. Ці показники застосовуються по всій території країни, якщо інше прямо не передбачено засобами організації дорожнього руху. Місцеве обмеження до 24 тонн розглядається як виняток, який повинен бути чітко й однозначно доведений до водія через відповідні знаки.

Пункт 8.1 ПДР визначає, що регулювання руху здійснюється виключно дорожніми знаками, розміткою, світлофорами та іншими передбаченими засобами. Для введення вагового обмеження використовуються заборонні знаки 3.15 або 3.16, що вказують допустиму фактичну масу транспортного засобу або навантаження на вісь. При їх відсутності знижена норма не вважається введеною в дію на конкретній ділянці дороги.

Окремим питанням залишається позначення самої категорії дороги. Відповідно до вимог ДСТУ 4100:2021, знак 5.66 "Номер маршруту (дороги)" повинен встановлюватися на початку дороги і повторюватися через певні інтервали. Для доріг місцевого значення він має білий фон і індекс, що починається з літер "О" або "С". Якщо такого позначення немає, водій об'єктивно не може визначити статус дороги під час руху, а отже — не може передбачити застосування спеціальної вагової норми.

Юристи звертають увагу, що притягнення до відповідальності можливе лише за наявності всіх елементів складу правопорушення, включаючи законно встановлене правило й доведене його порушення. Верховний Суд у ряді рішень підкреслював, що відсутній або неналежним чином встановлений дорожній знак не створює для водія обов'язку і не може бути підставою для штрафу. У цьому контексті застосування норми 24 тонни без належного позначення розглядається як суперечлива практика, яка потребує судової оцінки. Такі правові позиції викладені, зокрема, у постановах від 29.05.2018 р. за справою №727/6565/17 та від 14.08.2019 за справою №199/8466/16.

Експерти також відзначають, що при відсутності чіткої інформації на дорозі контроль втрачає запобіжний характер і набирає фіскальні риси. Водій не має можливості скоригувати свою поведінку напередодні, оскільки дізнається про "спеціальну" норму вже після зупинки. У подібних випадках ключовим аргументом в суді стає доказ того, що обмеження маси було введено й доведено до відома учасників руху належним чином.

Отже, при відсутності знаків 3.15, 3.16 та 5.66 діє базова норма пункту 22.5 ПДР — 40 або 44 тонни в залежності від типу транспортного засобу. Застосування зниженої норми 24 тонни без належного дорожнього позначення продовжує викликати правові суперечки й стає предметом судових розглядів між перевізниками та контролюючими органами.

Ларді.Today нагадує, що адміністративний штраф — це не просто квитанція на оплату, а юридичне визнання вини. Після його сплати людина фактично погоджується з обвинуваченням у порушенні. Такий запис фіксується в базі поліції й може вплинути на подальші справи. Тому платити штраф "для зручності" — це добровільно погодитися з можливими негативними наслідками.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Юристи: чому важливо оскаржити адміністративний штраф».

Читайте Ларді.Today на Google News та в Telegram