Аналітики: зростаюча конкуренція з боку України не зупинила польський експорт на ринок ЄС

Незважаючи на зріст українського експорту сільськогосподарської та харчової продукції, Польща зберігає і навіть збільшує свою частку на ринку ЄС. Вплив українського експорту на польську частку на ринку ЄС поки обмежений, хоча окремі сектори вже відчувають наслідки заборони на імпорт української сировини. Про це Ларді.Today дізнався з даних аналітиків банку Credit Agricole, представлених в звіті Agro Mapa, та матеріалу на порталі farmer.pl.

Ринок Європейського Союзу традиційно є основним напрямком для польського експорту сільськогосподарської та харчової продукції. На нього припадає понад 70% вартості поставок. У громадській дискусії в Польщі регулярно обговорюється тема зростаючої конкуренції з боку України, особливо на тлі змін у правилах торгівлі між ЄС та Україною, викликаних лібералізацією та тимчасовими торговельними заходами.

Лібералізація торгівлі розпочалася в 2016 році з введенням DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area) — частини Угоди про асоціацію. Угода передбачала скасування мит на більшу частину української продукції, одночасно зберігаючи тарифні квоти на чутливі категорії: зернові, цукор, м'ясо птиці, мед та частину переробленої продукції. Для деяких продуктів діяли системи "вхідних цін" та поступове відкриття квот протягом року, що дозволяло поєднувати торгову інтеграцію з захистом національних секторів.

Після вторгнення РФ в Україну в червні 2022 року ЄС прийняв Автономні торгові заходи (АТМ), призупинивши мита та квоти для українського експорту. У 2024 році заходи були продовжені зі захисними механізмами для окремих продуктів, а в 2025 році відновлено правила DCFTA з пропорційними квотами. Одночасно Україна ввела власні експортні ліцензії на зерно, насіння масличних культур та м'ясо птиці. У жовтні 2025 року було оновлено торгову угоду ЄС–Україна, із поступовим скасуванням мит, збереженням квот та впровадженням захисної застереженості, що діє при загрозі серйозних економічних турбот. Польща, при цьому, зберегла безстроковий запрет на імпорт української пшениці, кукурудзи, рапсу, соняшника та ряду переробленої продукції.

Дані в звіті Agro Mapa показують, що частка України в імпорті сільськогосподарської та продовольчої продукції ЄС зростала з 1,3% у 2021 році до 1,9% у 2024 році. У той же час частка Польщі збільшилась з 4,9% до 5,5%. Це свідчить про те, що обидві країни одночасно розширюють присутність на ринку ЄС. У окремих категоріях, таких як зернові, насіння масличних культур та цукор, Україна демонструє значні конкурентні переваги, що в основному пов'язано з високою виробничою потужністю та низькою собівартістю продукції.

Особливу увагу слід приділити конкуренції по окремих категоріях. Частка України в постачаннях яєць на ринок ЄС поступово зростає, тоді як частка Польщі стабілізувалась. Це пояснюється зростанням експорту українських яєць для переробки, які виділяються високою ціновою конкурентоспроможністю. У той же час, у сегментах м'яса птиці, фруктів і овочів, а також пшениці, кукурудзи, рапсу та соняшника, де діє польське ембарго, українська частка на ринку ЄС значно перевершує польську.

Також звіт Agro Mapa вказує, що український експорт активно розширюється через окремі країни ЄС. Особливо сильний зріст частки України відзначається в Словенії (+5,2%), Болгарії (+5,0%), Кіпрі (+4,3%), Іспанії (+2,7%), Греції (+1,6%), Румунії (+1,2%) та Угорщині (+1,2%). Це підтверджує переважне використання морських маршрутів і вказує на те, що конкуренція з Польщею має обмежений характер. Так, лише в трьох країнах ЄС одночасно відзначено зріст української частки та зниження польської — Словаччина, Болгарія та Австрія.

Внутрішня польська дискусія також підтверджує проблеми регулювання українського експорту. У інтерв'ю одному з галузевих ЗМІ в рамках Форуму з агробезпеки 2025 Адам Степен, генеральний директор Національної палати біопалива та Польської асоціації виробників олії, відзначив, що польська нафтопереробна промисловість стикається з дефіцитом сировини, незважаючи на гарні виробничі потужності. За його словами, ембарго на імпорт українського рапсу було «необґрунтованим», оскільки польська переробка потребує сировини для виробництва біодизелю та високобілкових кормів.

Експерт висловив думку, що ембарго на імпорт рапсу з України в Польщу було несправедливо прирівняно до зернових.

Аналітики Credit Agricole також відзначають, що Польща зберігає ключову позицію на ринку ЄС та у торгівлі з Україною. Частка польських поставок в українському імпорті становить близько 11%, а в окремих категоріях — молоко, сир, яйця, м'ясо та субпродукти — понад 30%. Це свідчить про взаємозалежність двох країн. Тобто Україна є конкурентом на ринку ЄС, але також залишається важливим ринком збуту для Польщі.

Підводячи підсумок, аналітики констатують, що вплив українського експорту на польську частку на ринку ЄС обмежений, хоча конкуренція посилюється в окремих сегментах, особливо з урахуванням високої виробничої потужності України. У майбутньому польським агропідприємствам імовірно доведеться переходити від стратегії цінової конкурентоспроможності до стратегії створення доданої вартості, розвиваючи переробку та просування продукції на європейському ринку. При цьому Польща може використовувати своє положення та близькість до України для посилення інтеграції ланцюгів створення вартості в регіоні.

Ознайомитися з повним звітом (польською мовою) можна за посиланням.

Ларді.Today нагадує, що раніше уряди Польщі та Угорщини заявили про збереження чинних заборон на імпорт української агропромислової продукції, незважаючи на набуття чинності оновленої торговельної угоди між Європейським Союзом та Україною.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Польща та Угорщина відмовилися скасовувати заборону на імпорт української сільгосппродукції».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram