У Литві зростає експлуатація мігрантів для примусової праці

RU UA


Незважаючи на зниження кількості злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми з метою проституції або розповсюдження наркотиків, у Литві фіксується зростання іншої небезпечної тенденції — експлуатації мігрантів для примусової праці. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі lrt.lt.

Генеральний прокурор Литви Ніда Грунскене заявила, що наразі проводиться 22 досудових розслідування за фактами торгівлі людьми, десять з яких безпосередньо пов'язані з примусовою працею.


«Це дійсно нова тенденція. Кількість досудових розслідувань у таких справах зростає, і варто згадати, що ще кілька років тому в нашому Кримінальному кодексі навіть не було відповідної статті»

Ніда Грунскене

Однак не всі юристи погоджуються з оцінкою ситуації. Адвокат Гіріус Івошка підкреслює, що «торгівля людьми з метою примусової праці» більше застосовується до випадків масового імпорту робочої сили та її утримання в умовах фактичного рабства.


«Коли мова йде про окремі скарги співробітників, пов'язані з невиплатою заробітної плати, навряд чи можна говорити про торгівлю людьми в прямому сенсі»

Гіріус Івошка

Правозахисники вказують, що жертвами найчастіше стають іноземці, які працюють у транспортній сфері. До групи ризику входять іммігранти з Узбекистану, України, Таджикистану, Киргизії, РФ і РБ.

Голова киргизької діаспори в Литві Белек Айдаров підтверджує: труднощі знайомі багатьом його співвітчизникам.


«Мова йде не лише про водіїв. Люди працюють у ресторанах, будівельних компаніях - і там виникають такі ситуації. Люди приходять, їм обіцяють золоті гори, а насправді заробляють 600-800 євро. Їм кажуть: працюйте до обіду, а потім йдіть додому. По суті, вони залишаються безробітними»

Белек Айдаров

Законом перші півроку мігранти зобов'язані працювати на запрошуючого їх роботодавця.


«Роботодавці почувають себе королями: хочу - звільняю, хочу - залишаю. Неможливо піти в інше місце, навіть якщо умови жахливі і немає зарплати»

Белек Айдаров

Він наводить приклади будівельників із Киргизстану, які місяцями не отримували зарплату. Вони казали, що харчувалися лише хлібом та водою, щоб якось вижити. При цьому мігранти вкладають значні кошти: від 2 до 3 тис. євро за запрошення та оформлення документів, плюс витрати на дорогу.


«Багато чоловіків, які приїжджають сюди на заробітки, – не молодь, а годувальники. Вони утримують свої будинки, їхні діти чекають на гроші, а вони залишаються тут без зарплати і без допомоги. Уявіть собі, що наші люди побудували шляхопровід у Клайпеді, стадіон у Каунасі, а в результаті опинилися в ситуації, коли заробляють менше, ніж у себе на батьківщині. (...) Наша країна розвивається, і наші співвітчизники повертаються додому або виїжджають до Німеччини, Бельгії»

Белек Айдаров

Він також зауважує, що проблема має не лише економічний, а й культурний характер. Бізнес та діаспора обговорювали, як враховувати особливості менталітету при трудовому устрої та працювати з киргизами під час Рамадана.


«Діалог можливий, культурне співробітництво ведеться, і це дає надію»

Белек Айдаров

Адвокат Гіріус Івошка зазначає, що суперечки щодо зарплати часто виникають через неправильний розрахунок оплати та нерозуміння умов роботи. Іноді причина криється в особистих конфліктах між роботодавцем і працівником. Емоційне напруження заважає досягненню згоди. Мовний бар'єр також залишається серйозною проблемою. Роботодавець зобов'язаний надавати інформацію про умови праці зрозумілою мовою, але на практиці документи перекладаються усно або в скороченій формі.

За даними прокуратури, в ході розслідування справ про торгівлю людьми 111 осіб визнані потерпілими, а 75 — підозрюваними. Омбудсмен Сейму вказує, що фактична кількість жертв перевищує офіційні дані. НУО надали допомогу 107 новим жертвам торгівлі людьми, ще 132 особи отримали довгострокову підтримку. Гіріус Івошка сумнівається, що масштаби проблеми настільки великі: «Якщо говорити про трудові спори, їх сотні, але не десятки тисяч».

Державна інспекція праці фіксує зростання порушень у сфері працевлаштування іноземців. З 2021 року кількість працівників, працевлаштованих з порушенням законодавства, збільшилася майже в п'ять разів. Найчастіше це громадяни України (35%) і РБ (25%), а також мігранти з Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану та Молдови. Найбільша кількість порушень зафіксована в будівництві (38%) і транспорті (15%). У транспортній сфері кількість нелегальних працівників знизилася з 600 у 2023 році до 62 у 2024 році завдяки суворому контролю на кордоні з РБ. З 2021 року кількість скарг до комісії з трудових спорів збільшилася в 4,3 рази, у 2024 році зареєстровано понад 2,2 тис. звернень, близько чверті всіх випадків. Найбільша кількість скарг надходить від громадян України та РБ.

Спеціаліст з трудового права Олена Тарасова рекомендує ніколи не підписувати документи, якщо їх зміст незрозумілий. У разі проблем спочатку слід звертатися до роботодавця, потім — до Комісії з трудових спорів при Трудовій інспекції, а при необхідності — до суду.


«В нашій країні немає неоплачуваної праці. Будь-яка робота повинна бути оплачена, а позаштатна - лише за письмовою згодою працівника»

Олена Тарасова

За останні два з половиною роки чисельність українців у Литві скоротилася: з 94,9 тис. у січні 2023 року до 75,9 тис. у серпні 2025 року. Найбільше скорочення припало на 2023–2024 роки (−17,8 тис.), проте в 2025 році скорочення сповільнилося, а з червня по серпень навіть було зафіксовано незначне зростання (з 73,8 до 75,9 тис.).

Білоруси в Литві демонструють протилежну динаміку. У 2023 році їх було 48,8 тис., а в січні 2024 року – вже 62,1 тис., але потім почався спад: до серпня 2025 року їх чисельність скоротилася до 51,9 тис. За перше півріччя 2025 року втрата склала понад 5,5 тис. осіб. Чисельність росіян у Литві постійно скорочується: з 15,7 тис. на початку 2023 року до 14,2 тис. влітку 2025 року.

За останній рік у Литві помітно змінилася кількість мігрантів з країн Південного Кавказу та Центральної Азії. Так, у 2023–2024 рр. значно збільшилася кількість громадян Азербайджану: їхня кількість зросла з 1,3 тис. до 4,7 тис. Однак уже в 2025 р. тенденція змінилася, і чисельність почала поступово зменшуватися — до серпня їх було близько 4,1 тис. осіб.

Зміни серед киргизстанців ще більш контрастні. Якщо в 2023 році було зафіксовано різкий стрибок — з 1,9 тис. до 6,2 тис., то в наступні місяці спостерігався стійкий спад. До серпня 2025 року в країні проживало вже 4,7 тис. киргизів.

Ларді.Today нагадує, що раніше Ніда Грунскене заявила, що в країні збільшується кількість досудових розслідувань, пов'язаних з експлуатацією іноземців, особливо в транспортному секторі..

Дізнатися деталі можна з матеріалу «У Литві зростає кількість розслідувань щодо фактів примусової праці іноземців».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Цікаве