ETF: через дефіцит робочої сили транспортний сектор на межі структурної кризи

Незважаючи на те, що в Європейському союзі зареєстровано більше 13 мільйонів безробітних, багато ключових галузей економіки, в першу чергу транспорт і логістика, відчувають гостру нестачу кадрів. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення Європейської федерації транспортних робітників (ЕTF).

Сьогоднішній наголос ЄС на підвищення конкурентоспроможності, часто через зниження витрат і дерегуляцію, обслуговує передусім інтереси корпорацій і підіриває трудові права. Такий підхід відкриває шлях до жорсткої економії, наслідки якої непропорційно лягають на плечі працівників. Замість цього політики ЄС повинні сфокусуватися на поліпшенні умов праці та створенні привабливих робочих місць, що відповідають сучасним вимогам і викликам.

За даними Європейського управління праці за червень 2025 року, гостра нестача кадрів спостерігається в кількох підсекторах транспорту, особливо серед водіїв важких вантажівок, автобусів і трамваїв:
- в Німеччині 4 з 10 водіїв автобусів і трамваїв вийдуть на пенсію в найближчі роки;
- у Франції середній вік водія автобуса перевищує 46 років, і лише за перше півріччя 2023 року знадобилося більше 2000 нових водіїв;
- по всьому ЄС більше 33% водіїв вантажівок старше 55 років, а лише 6% працівників наземного пасажирського транспорту молодше 25 років;
- у 21 країні зони EURES (включає ЄС, Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію) виявлена нестача водіїв вантажівок, з них у 48% випадків — гостра.

Отже, до 2040 року в ЄС може не вистачити майже 400 тис. водіїв автобусів і трамваїв, особливо враховуючи зростаючу потребу в громадському транспорті в умовах кліматичної кризи.

Молодь не йде у транспорт, тому що умови праці не привабливі. Тільки 4,7% водіїв автобусів і трамваїв та 8,9% водіїв вантажівок є віком до 30 років. У 2021 році майже 30,4% працівників транспорту визнали, що їхній графік заважає сімейному життю (у порівнянні з 5,2% в інших галузях). 27,5% працюють вночі (у середньому — 11,6% в економіці). 16,2% працівників галузі визнали, що ледве зводять кінці з кінцями.

Умови праці в транспортній галузі стають все важчими: нестабільність, переробки, шум, тиск на психіку, життя «на колесах», низька зарплата і відсутність кар'єрних перспектив. До цього додається високий рівень виробничих травм і погане охорони праці: транспорт займає 5,2% від загальної кількості робочих місць, але на нього припадає 9,2% нещасних випадків з втратою працездатності.

У країнах ЄС стрімко зросло використання аутсорсингу та субпідрядних схем, особливо в автомобільних та залізничних перевезеннях. Це призвело до наступних негативних наслідків:
- водії все частіше працюють за фіктивним самозайнятістю, втрачаючи доступ до соцгарантій;
- зростання частки тимчасових контрактів без колективного захисту;
- працівники, які наймалися через агентства, отримують меншу зарплату і працюють довше;
- порушується соціальне партнерство: роботодавці ігнорують правила обліку робочого часу, особливо на залізниці.

Наприклад, у Чехії робота на залізниці колись вважалась престижною, але зараз розглядається як застаріла. Протилежний приклад демонструє Іспанія, де сильні профспілки та колективні договори забезпечують достойні умови праці в транспорті та приваблюють молодь.

Автомобільний транспорт страждає від субпідрядів і виведення операцій в країни з дешевою робочою силою. Це призводить до «сірої» зайнятості та втечі кваліфікованих водіїв. Залізничний транспорт втрачає престиж професії. Машиністи йдуть у відставку, а нові кадри не приходять. У повітряному транспорті дерегуляція та конкуренція знизили зарплати, умови праці й призвели до нестачі пілотів, авіадиспетчерів, техніків і наземного персоналу. У портах і морських перевезеннях діють колективні договори, дефіцит кадрів практично відсутній — ще одне доказ того, що якість робочих місць має значення.

Що вимагає Європейська федерація транспортних робітників:
- Регулювання субпідряду. ЄС повинен законодавчо обмежити шкідливі субпідрядні схеми і забезпечити дотримання трудових прав всіх працівників — включаючи мігрантів і водіїв з країн третього світу.
- Створення якісних робочих місць. Це означає достойну зарплату, безпеку, стабільність та кар'єрні перспективи, особливо для молоді та жінок.
- Колективні переговори та роль профспілок. ETF підкреслює, що без сильних профспілок і права на страйк зупинити соціальний демпінг неможливо.
- Захист водіїв від втоми та порушень. Закликається посилити контроль за дотриманням режиму праці та відпочинку, збільшити кількість інспекцій та відмовитися від «гнучкості» на шкоду безпеці.
- Відмова від лібералізації транспорту. Державні послуги, такі як залізничний транспорт та громадський транспорт, повинні залишатися в руках держави, а не ставати об'єктом приватизації та конкуренції.
- Кінець дискримінації та насильства. Працівники транспорту вимагають поваги, рівності та безпеки на робочому місці. Насильство — особливо проти жінок — повинно бути категорично недопустимо.
- Інвестиції в громадський транспорт. Без адекватного фінансування система просто не витримує. Потрібні інвестиції як в інфраструктуру, так і в людей, які її обслуговують.

Ларді.Today нагадує, що проблеми в європейській транспортній галузі досягли такого рівня, що їх вже перестали сприймати всерйоз навіть у політичних та бізнес-кіл. Проте, за словами президента Transport i Logistyka Polska (TLP) Мацея Вроньского, криза реальна, глибока і не має нічого спільного зі звичайним сезонним спадом.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Мацей Вроньскі: криза в транспортній галузі – це структурний колапс».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram