ЄБА просить доробити законопроект про приєднання України до SEPA

Комітет Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти проект Закону №13233 про присоединення України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) у першому читанні. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Тому Асоціація підтримує прийняття законопроекту у першому читанні. Однак бізнес-спільнота підкреслює необхідність вдосконалення окремих положень законопроекту для їх практичної реалізації та відповідності стандартам ЄС. Експерти ЄБА вже передали на розгляд відповідним органам свої пропозиції щодо вдосконалення законопроекту. З урахуванням громадської обуреності відкриттям банківської інформації, Асоціація підкреслює важливість досягнення балансу між ефективним фінансовим моніторингом та забезпеченням прав, інтересів та фінансової конфіденційності громадян та бізнесу. Ключові пропозиції експертів Асоціації до законопроекту:

1. Визначення "вищого керівництва" суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), не обмежуючись загальним збором

Проект Закону передбачає, що правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з фінмоніторингу повинні затверджуватися вищим органом управління СПФМ. Згідно законодавства України цим органом є загальне зібрання. Проте, як відзначають члени компаній, термін "вище керівництво" (senior management) в контексті законодавства ЄС не охоплює загальне зібрання, а стосується осіб, що фактично здійснюють оперативне управління компанією (директор, члени правління, ради директорів і т.д.). Крім того, затвердження на рівні загального зібрання може ускладнити виконання обов'язків СПФМ з урахуванням необхідності оперативного оновлення внутрішніх документів з фінмоніторингу в залежності від ризиків.

Тому Асоціація пропонує залишити поточне формулювання Закон №361-IX або надати максимально приблизне до Директиви (ЄС) 2015/849 визначення вищого керівництва.

2. Спрощення верифікації юридичних осіб-нерезидентів

У нинішній час під час верифікації клієнта, який є юридичною особою-нерезидентом, СПФМ повинна надати, зокрема, копію легалізованого виписки з торгового, банківського або судового реєстру або нотаріально засвідчене посвідчення про реєстрацію юридичної особи. На думку бізнесу, в епоху цифровізації та відкритих онлайн-реєстрів така вимога виглядає зайвою.

Асоціація пропонує внести зміни в Закон №361-IX, передбачивши можливість проведення верифікації юридичних осіб-нерезидентів на основі самостійного аналізу даних з офіційних реєстрів іноземних держав.

3. Перегляд порогових сум для здійснення фінмоніторингу

Проект Закону передбачає суттєве підвищення штрафних санкцій в СПФМ за порушення з метою приведення їх у відповідність з розмірами в євро. Проте документ не коригує порогові суми угод, що є підставою для фінмоніторингу. Ці порогові суми залишаються на рівні 400 тис. грн (≈ 8,5 тис. євро), що нижче європейського порогу в 15 тис. євро.

На думку бізнесу, підвищення санкцій без перегляду порогових сум не повністю узгоджується з вимогами Директиви ЄС 2015/849. Більше того, фактичне зменшення розміру порогових операцій в перерахунку на євро призводить до залучення ресурсів СПФМ до аналізу операцій з низьким ризиком, що не відповідає принципам ризикоорієнтованого підходу.

Відповідно Асоціація пропонує разом із підвищенням санкцій переглянути порогові суми фінансових операцій, щоб вони узгоджувалися з порогами, передбаченими Директивою 2015/849.

4. Альтернативні підходи до ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), що є нерезидентами

Підприємці звертають увагу на те, що багато КБВ-іноземців обурені вимогою надавати нотаріально засвідчені копії паспортів, зокрема, це пов'язано з захистом персональних даних. У результаті бізнес стикається з додатковими бар'єрами при наданні інформації про КБВ.

Отже, пропозицією Асоціації є дозвіл на використання замість копій паспортів — офіційних виписок з торгових, судових або комерційних реєстрів іноземних держав, що містять дані про КБВ.

Ларді.Today нагадує, що Україна активно готується до оцінки Єврокомісії щодо виконання зобов'язань у сфері автомобільного транспорту та перевезень. Проте, як підкреслюють у профільних структурах, звіт через два місяці — це лише формальність: ключові завдання і без того очевидні, адже йдеться про реформи, які давно дозріли.

Дізнатися деталі можна з матеріалу «Україна прискорює реформи в сфері автоперевезень для відповідності стандартам ЄС».

Читайте Ларді.Today на Google News і в Telegram