Увійшов в силу Закон про захист інформаторів, який передбачає багато організаційних змін для компаній з числом співробітників понад 50. Про це Ларді.Today дізнався з матеріалу Асоціація Поморських автоперевізників Гданська (PSPD).
Закон почав діяти з 25 вересня. Деякі підприємства підготувалися наперед, інвестуючи час і ресурси в розробку нових внутрішніх процедур, тоді як інші опинились у ситуації, коли необхідно діяти поспішно, що може призвести до нерозбіжностей.
Значущі зміни в першу чергу стосуватимуться відділів кадрів, адміністрації та бухгалтерії. Президент північної торговельної палати у Щецині Ханна Мойсюк відзначає, що основна проблема полягає в тому, що, незважаючи на наявність нових законів, працівники все одно можуть відчувати страх за свою анонімність і, в результаті, не захочуть повідомляти про порушення. Це може вплинути на ефективність самої системи інформування про правопорушення.
Згідно Закону, інформатором вважається будь-яка особа, яка помічає та повідомляє про порушення закону на робочому місці. Це може стосуватися таких серйозних проблем, як відмивання грошей, корупція та порушення в процесі проведення тендерів. Інформатор повинен мати доступ до безпечних каналів зв'язку з роботодавцем, щоб інформувати керівництво про виявлені правопорушення, не боячись наслідків. Однак існує обурення, що деякі працівники можуть використовувати статус інформатора як «захисний щит» для захисту своїх інтересів, що створює нові виклики для роботодавців.
За словами адвоката Марека Яросевича, закон вимагає від роботодавців серйозної підготовки. Усі заявники захищені, незалежно від форми працевлаштування або співпраці з компанією. Роботодавець не має права розкривати дані інформаторів без їхньої явної згоди. Це підкреслює важливість розробки чітких процедур і регламентів для забезпечення безпеки інформаторів.
Проте багато підприємців стикаються з невизначеністю щодо кола питань, по яким можна повідомляти про порушення. Важливо пам'ятати, що такі скарги, як моббінг або питання, пов'язані з трудовим законодавством, не підпадають під дію Закону. Це створює парадоксальну ситуацію, коли керівники великих компаній можуть зацікавитися цими повідомленнями, оскільки вони можуть допомогти в удосконаленні організаційної структури та клімату в компанії.
Незважаючи на ці проблеми, можна стверджувати, що Закон про захист інформаторів має потенціал для підвищення прозорості та чесності в бізнесі. Важливо, однак, щоб його реалізація не стикалася з недоліками, які можуть знизити його ефективність. Багато компаній вже задаються питанням, як правильно організувати процеси для захисту інформаторів, щоб створити комфортне та безпечне робоче середовище.
Як відзначила Ханна Мойсюк, недоліки закону можуть призвести до того, що неправильно введені положення зроблять правила недійсними та зменшать кількість повідомлень про порушення. Таким чином, успішна реалізація Закону потребує від компаній уважного підходу та готовності до змін. Складні організаційні аспекти, такі як призначення відповідальних за прийом повідомлень та інформування інформаторів про статус їхніх скарг, вимагають серйозної уваги та чіткого планування.
Сам по собі закон може змусити компанії працювати краще, але все залежить від того, як він буде застосовуватися на практиці.
Ларді.Today нагадує, що Закон є відповіддю на вимоги ЄС, зокрема на Директиву (ЄС) 2019/1937 Європейського парламенту та Ради від 23 жовтня 2019 року про захист інформаторів. Раніше у квітні Польща була оштрафована на 40 тис. євро за кожен день затримки у виконанні директиви.
Дізнатися деталі можна з матеріалу «Польша: вступає в силу закон про захист інформаторів».
Читайте Ларді.Today на Google News та в Telegram