Литва: Мінфін пропонує денонсувати угоди про митне співробітництво з РФ і РБ

Сьогодні литовський уряд схвалив підготовлені Мінфіном проекти правових актів про денонсацію угод про митне співробітництво Литви з РФ і РБ, укладених до початку широкомасштабної військової агресії РФ проти України. Про це Ларді.Today дізнався з повідомлення, опублікованого прес-службою Міністерства фінансів Литовської Республіки.

З початку військової агресії РФ проти України митна служба Литви практично не співпрацює з митними службами РФ і РБ, обмін інформацією не проводиться. Двосторонні угоди про співпрацю і взаємодопомогу в галузі митної діяльності, які були укладені урядом до вступу Литви в Європейський союз, також не мають практичної цінності, оскільки співпраця в галузі митного законодавства належить до виняткової компетенції ЄС.

Згідно угод, укладених раніше з РФ і РБ, кожна сторона може припинити дію цих угод, направивши другій стороні ноту за дипломатичними каналами. У таких випадках термін дії цих угод закінчується через 6 місяців після отримання другою стороною такого повідомлення.

Ларді.Today нагадує, що раніше Європейська Комісія (ЄК) повідомила про намір посилити обмеження цін на російську нафту.

У Брюсселі відбулося зустріч представників Європейського союзу та 12 країн-партнерів, щоб обговорити ефективність заходів санкцій проти РФ та шляхи посилення цінового обмеження "Великої сімки" (G7) на російську нафту.

В кінці 2022 року країни G7 разом із ЄС ввели ціновий ліміт, який блокував доступ до західних послуг з доставки та страхування, якщо нафту купували за ціною вище $60 за барель, з метою обмеження можливостей РФ фінансувати війну на Україні. Ефективність цього заходу почала зменшуватися з кінця 2023 року, оскільки РФ створила тіньовий флот із сотень танкерів, переважно старих, з підвищеним ризиком аварій. З цієї причини західні країни, у тому числі ЄС, у минулому році почали вводити прямі санкції проти суден, намагаючись повернути торгівлю під контроль.

У ЄК заявили, що РФ витратила майже половину свого федерального бюджету на оборону і безпеку. Також є дані, що країна-агресор платить більше ніж на 130% більше за напівпровідники і більше ніж на 300% за верстати, ніж до повномасштабного вторгнення на Україну в 2022 році, які постачаються через Туреччину та Китай.

Читайте Ларді.Today на Google News та в Telegram