VDI: що повинен знати працівник про час відпочинку

Робітникам необхідно дотримуватися вимог максимального робочого часу та мінімального часу відпочинку. Як підкреслюють в VDI, ці закони постійно порушуються. Про це Logist.Today дізнався із повідомлення, опублікованого прес-службою Державної інспекції праці Литовської Республіки (VDI).

Час відпочинку визначається як вільний від роботи час, а вимоги до такого часу регулюються статтею 122 Трудового кодексу Литви. Тривалість щоденного неперервного відпочинку між робочими днями (змінами) не може бути менше 11 годин поспіль, а протягом семи днів поспіль працівнику повинно бути надано не менше 35 годин неперервного відпочинку. Якщо тривалість робочого дня (зміни) працівника складає більше 12 годин, але не більше 24 годин, час неперервного відпочинку між робочими днями (змінами) не може бути менше 24 годин. Якщо чергування триває 24 години, час відпочинку триває не менше 24 годин.

Перерва на обід кожному робітнику повинна бути надана не пізніше 5 годин роботи, а тривалість її не може бути менше 30 хвилин, але не більше 2 годин, якщо сторони не домовились про роздільний режим робочого дня. Тривалість перерв, їх початок, закінчення й інші умови визначаються нормами трудового законодавства та графіками робочого дня (зміни).

Працівникам, що виконують роботу, під час якої за умовами праці немає можливості зробити перерву для відпочинку та прийому їжі, повинна бути надана можливість приймати їжу в робочий час і цей час повинен бути включений в тривалість робочого часу й оплачуватися. Крім того, протягом робочого дня (зміни) працівнику надаються фізіологічні перериви згідно з потребами працівника та спеціальні перерви.

Спеціальні перерви надаються при роботі на відкритому повітрі, коли температура оточуючого середовища нижче -10°С або вище +28°С, або в ненагрітих приміщеннях за температури оточуючого повітря нижче +4°С, і не рідше, ніж через кожні 1,5 години. Такі перерви надаються обов'язково при роботі в умовах професійного ризику, а також на роботах, що вимагають важкої фізичної або високої розумової напруги, або якщо на основі оцінки професійного ризику проведено відповідно до загальних положень Професійного ризику.

Мінімальна тривалість спеціальних перерв протягом 8-годинного робочого дня (зміни) повинна складати не менше 40 хвилин. Якщо тривалість робочого дня/зміни інша, то тривалість спеціальних перерв повинна бути пропорційною робочому часу. Правда, уряд країни може передбачити різні періоди роботи та відпочинку в різних секторах економічної діяльності.

Крім того, Трудовий кодекс також передбачає додаткові гарантії щодо робочого часу та часу відпочинку, такі як додаткові дні відпочинку для тих, у кого є діти, або неплатні вихідні для особистих потреб працівника та інше. Більш благоприятні умови для працівників можуть бути виписані в колективному договорі.

Logist.Today нагадує, що докладний і зрозумілий опис функцій працівника корисний обом сторонам трудового договору: він надає працівнику ясність, визначає межі його функцій та обов'язків, а роботодавцю може бути корисним при прийнятті рішень, пов'язаних з роботою кандидата.

Дізнатися деталі можна з матеріалу "VDI: як правильно інформувати співробітників про умови праці".

Читайте Logist.Today на Google News та в Telegram.