Польща: як і за що роботодавець може покарати водія

Трудовий кодекс передбачає для роботодавця інструменти, що дозволяють дисциплінувати та покарати своїх працівників. Але керівник не має права вводити інші види санкцій у своїй компанії та накладати їх за своїм власним бажанням за будь-яке можливе порушення закону. Про це Логіст.Toay дізнався з матеріалу, опублікованого на сайті Транспортної юридичної фірми LEGALTRANS.

Трудовий кодекс розрізняє два види відповідальності, до якої може бути залучений працівник. Це адміністративна відповідальність (ст. 108-113 ТК) та матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю або третій особі (ст. 114 - 123 ТК) або за майно, передане працівникові (ст. 124 - 127 ТК).

Адміністративна відповідальність - це відповідальність, до якої може бути залучений водій за порушення певних обов'язків працівника. У цьому випадку роботодавець залишається пов'язаним положеннями трудового законодавства, що визначають правопорушення, за які працівник може бути покараний. Тому він не має права вводити будь-які інші види покарань або притягати когось до відповідальності за інші дії, окрім вказаних у законі. Така поведінка з його боку буде розцінена як порушення прав працівника. Залежно від порушення, допущеного водієм, наслідки, які йому загрожують:
- покарання у формі попередження,
- покарання у формі докору,
- грошова штраф.

При застосуванні взяття роботодавець повинен враховувати, зокрема, вид порушення працівником своїх обов'язків, ступінь провини працівника та його поточне ставлення до роботи. Роботодавець може накласти попередження або докір у разі невиконання працівником:
- встановлена організацію та порядок у робочому процесі,
- правила охорони праці та техніки безпеки,
- правила пожежної безпеки,
- прийнятий спосіб підтвердження приходу та присутності на роботі та обґрунтування відсутності.

Фінансове взяття передбачено за наступні порушення:
- невиконання працівником правил охорони праці або правил пожежної безпеки,
- відхід з роботи без поважної причини,
- вихід на роботу у стані сп'яніння під впливом алкоголю чи речовин, що діють аналогічно алкоголю,
- вживання алкоголю або прийом речовини, яка має ефект, аналогічний алкоголю, під час роботи.

Крім того, не можна забувати, що порушенням працівником основних трудових обов'язків, яке буде віднесено до категорії тяжких, є підставою для так званого дисциплінарного взяття, тобто розірвання трудового договору роботодавцем без попередження з вини працівника.

Проте роботодавцям слід враховувати, що наложення дисциплінарних взяттів має певні обмеження. Зокрема:
- роботодавець не може наложити дисциплінарне взяття після 2 тижнів з дня, коли стало відомо про порушення працівником обов'язків, і після 3 місяців з моменту вчинення працівником порушення,
- дисциплінарне взяття може бути наложено лише після вислуховування працівника (якщо працівник не був вислуханий через відсутність, вищенаведений двотижневий строк не починається і початий строк призупиняється),
- у разі наложення фінансового взяття такий штраф за одне порушення, а також за кожен день невважного прогулу не може бути вище одноденної оплати праці працівника, а загальна сума фінансових взяттів не може перевищувати одну десяту частку заробітної плати, яку повинен отримати працівник до виплати після здійснення вирахувань, передбачених ст. 87 §1 пункти 1-3 ТК,
- роботодавець зобов'язаний використовувати засоби, отримані від штрафів, на покращення умов охорони праці та техніки безпеки.

Роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про наложене дисциплінарне взяття. У цьому листі, крім вказівки виду порушення та дати вчинення порушення, він також повинен повідомити йому про право на висловлення заперечення та вказати відповідний строк.

Працівник може подати протест, якщо взяття було призначено роботодавцем з порушенням закону. У такій ситуації заперечення необхідно подати протягом 7 днів з дня повідомлення працівника про взяття. Роботодавець спочатку вирішує, прийняти або відхилити заперечення, після розгляду позиції профспілки компанії, що представляє працівника. Не відхилення заперечення протягом 14 днів з дня його подання рівнозначне його прийняттю. Проте якщо роботодавець відхиляє заперечення, працівник може звернутися до суду з трудових спорів.

Якщо внаслідок неправомірних дій водія він заподіяв матеріальну шкоду, він може бути притягнутий до матеріальної відповідальності. Як і в разі організаційної відповідальності, також і в разі матеріальної відповідальності в нормативних актах детально визначаються її принципи та межі. Згідно з ТК:
- працівник несе відповідальність за шкоду в межах реальної шкоди, заподіяної роботодавцю, та лише за звичайні наслідки дії або бездіяльності, що призвели до шкоди,
- працівник не несе відповідальності за шкоду в тій мірі, в якій її виникненню чи збільшенню сприяв роботодавець або іна особа,
- працівник не несе жодного ризику, пов'язаного з діяльністю роботодавця,
- шкода компенсується шляхом виплати компенсації роботодавцю.

Компенсація повинна визначатися в розмірі заподіяної шкоди, не перевищуючи розміру тримісячної оплати праці, яку повинен отримати працівник на день заподіяння шкоди (шкода з неумисною вини), проте якщо працівник заподіяв шкоду навмисно, тобто з прямою або випадковою умислом він зобов'язаний відшкодувати її в повному обсязі. Якщо відшкодування шкоди здійснюється на основі угоди між роботодавцем та працівником, можливе зменшення розміру відшкодування з урахуванням усіх обставин справи.

Працівник також несе повну відповідальність за знищення майна, відданого йому роботодавцем, з обов'язком повернути його або звітувати за нього. Проте законодавцем передбачені умови, виконання яких може звільнити працівника від вищезазначеної відповідальності. Для цього він буде зобов'язаний довести, що шкода заподіяна з незалежних від нього причин, особливо в результаті незабезпечення роботодавцем умов, що дозволили б йому забезпечити збереження відданого йому майна.