Простого відкриття кордонів між Україною та Європою недостатньо для розвитку транспортних відносин і торгівлі. Польська сторона розглядає нові шляхи зближення з Україною. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі serwisy.gazetaprawna.pl.
За думкою експертів, переорієнтація великих обсягів українських товарів на захід, переважно через сухопутний кордон з Польщею і річкові порти на Дунаю на кордоні з Румунією, стане постійною тенденцією. Навіть стабілізація зернової угоди, яка дозволяє експортувати частину сільськогосподарської продукції через чорноморські порти, не зупинить українські влади від пошуку альтернативних та безпечних транспортних маршрутів до європейських та світових ринків.
Розвиток торгівлі з Україною або відкриття європейського ринку для українських компаній несе у собі певні ризики та загрози, але головним чином можливості для розвитку для багатьох секторів логістичного ланцюга в Польщі. Проте простого відкриття кордонів недостатньо. Навіть сьогодні трапляється, що вантажівки годинами стоять у заторах перед кордоном. Залізниця може допомогти їх розтягти та зробити транспорт більш ефективним.
Незважаючи на те, що українська мережа має інший широкий колії, ніж європейська (1535 мм замість 1420 мм), це не найбільший бар'єр для розвитку залізничного транспорту між країнами. У всякому випадку, Єврокомісія вже заявила, що не витратить грошей на модернізацію залізниць східного стандарту, а Укрзалізниця та уряд у Києві чітко заявляють, що хочуть інтегрувати свою залізничну мережу з мережею ЄС. Тому можна припустити, що з часом все більше і більше шляхів через східний кордон Польщі будуть відповідати європейському стандарту.
Проте перешкодами є як пропускна спроможність прикордонних переходів, так і стан залізничної інфраструктури, а також, перш за все, бюрократія та питання, пов'язані з сертифікацією рухомого складу, дозволами, митом та іншими умовами.
Як відзначає видання, інвестиції в залізничну інфраструктуру та прикордонні переходи дозволять розтягнути рух та збільшити комерційну швидкість, яка зараз страждає від поганої пропускної здатності та залізничних перевізників, що стоять на кордоні з купами документів. В Польщі впевнені, що зможуть окупити такі інвестиції, паралельно із аналогічною діяльністю з українського боку.
Польські порти виграють від розвитку залізничного транспорту, особливо у Трайситі, який стане для України безпечними воротами на світові ринки. Польська складська та перевалочна інфраструктура отримає ще один стимул для розвитку, тим паче що інтермодальні перевезення, у відповідності із світовими тенденціями, мають значні можливості для розвитку в Польщі. Порти у Гданську, Гдині, Щецине та Свіноуйсьце зможуть приймати товари не лише з України, але й із країн Чорноморського басейну або навіть далі, транспортовані через турецькі порти в Одесу і далі в Польщу.
Зближення з Україною можна розглядати як можливість не лише для вантажної залізниці. Центральний комунікаційний порт (STH) призначений для обслуговування не лише поляків, а й усіх невеликих країн регіону. Пасажирські потоки з України могли б значно забезпечити STH, наприклад, на канадському напрямку, де українська діаспора особливо чисельна. Залізнична складова STH передбачає будівництво високошвидкісної залізничної дороги Варшава-Київ через Люблін і Львів, що дозволить пасажирам дістатися з Києва до Варшави за декілька годин, не кажучи вже про українців із західних регіонів.
Прогнозується, що державний бюджет також скористається від збільшення перевезень з Україною – завдяки зборам за користування залізничною інфраструктурою, а також податкам та митам.
Видання відзначає, що було б помилкою сводити роль Польщі до простої транзитної країни для України. Якщо врахувати глобальні зміни, то Польща вже має потенціал стати регіональним логістичним хабом, де зустрічаються торгові шляхи з різних напрямків, включаючи з України. Зсув акценту європейської політики на Центральну Європу та Варшаву вже відображений у офіційних документах та стратегіях ЄС.
Щоб грати велику роль в європейській політиці через взаємодію з Україною, польській стороні необхідно швидко закласти основи для стійкого розвитку торгівлі між ЄС та Україною. А залізнична інфраструктура та полегшення перевезень цим видом транспорту є важливими компонентами цих основ.
Логист.Today нагадує, що у межах поліпшення роботи українсько-європейського кордону Правительство України визначило три ключові завдання.
Деталі можна дізнатися з матеріалу «Денис Шмыгаль назвал три основных шага для улучшения работы украинско-европейской границы».
Читайте Логист.Today на Google News і в Telegram