Для зміцнення стратегічної інфраструктури континенту, телекомунікацій та енергопостачання Європейський союз запроваджує нову ініціативу - «Глобальні ворота» («Global Gateway»). Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі trasportoeuropa.it.
«Глобальні ворота» - відповідь Європи на «Новий Шовковий шлях». Збір в реалізацію ідеї планують 300 млрд. євро. Плани ЄС ще не повністю розкриті, але інвестиції в транспортний сектор, переважно зосереджені на східному кордоні співтовариства, відображають прийняту стратегію.
У Північно-Східній Європі найважливішим проєктом є Rail Baltica. Це вже будується транскордонна залізнична мережа завдовжки 870 км, яка з'єднає Естонію, Латвію та Литву з Бєлостоком і Варшавою. Роботи включають в себе будівництво найдовшого залізничного мосту в Прибалтійських республіках, який простягнеться на 1,5 км через річку Неріс та будівельну площу якого вже відкрита, залізничного мосту через річку Даугаву в Латвії, а також нового центрального вокзалу в місті Рига. Завершення робіт, з фінансуванням у розмірі 85% від програми Connecting Europe Facility Союзу, заплановане на 2026 рік і також призведе до оновлення сусідніх електричних мереж, які і сьогодні ще пов'язані з мережами РФ.
Потім інвестиції продовжуються в Польщі, де у найближчих планах старт проєкту CPK (Centralny Port Komnikacyjmy), також відомого як «Солідарність». Це новий інтермодальний вузол, який об'єднає інфраструктуру для повітряного, залізничного та автомобільного транспорту. Він включає в себе будівництво на південь-захід від Варшави найбільшого аеропорту в ЄС, площа якого становитиме 30 кв. км і який буде обслуговуватися дванадцятьма новими залізничними лініями загальною протяжністю приблизно 2 тис. км нових шляхів.
Новий аеропорт у Радомі, на південь-схід від Варшави, відкриється в 2023 році, а аеропорт Яна Павла II в Кракові-Баліці буде розширений за рахунок будівництва нового вантажного терміналу. Проєкт є частиною так званого Генерального плану, програми вартістю 100 млн злотих (приблизно 21 млн євро), призначеної для будівництва складу площею 2,7 тис. кв. м, офісної частини, а також нових під'їзних шляхів, як автомобільних, так і залізничних.
Щодо інвестицій у дорожню галузь, вони будуть зосереджені на розвитку шосе S10 між Варшавою та Щецином, шосе A50 навколо столиці та шосе A2 між Варшавою та Лодзю. В той же час деякі ділянки Via Carpatia S19, нової автомагістралі, яка з'єднає північ і південь країни і простягнеться на відстань близько 700 км вже відкриті для руху. Роботи офіційно включені до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T) і, отже, вони матимуть змогу скористатися європейським фінансуванням, яке гарантує їх завершення.
Далі, Румунія підписала в серпні 2022 року важливий фінансовий контракт через Pnrr Skopje в Північній Македонії для модернізації своєї залізничної інфраструктури до 2030 року. Нинішня мережа дуже обширна і розгалужена, але також застаріла і, завдяки схваленим проектам, буде доведена до європейських стандартів. Поїзди зможуть рухатися зі швидкістю 160 км/год, залізничні переїзди будуть ліквідовані, а вся мережа буде електрифікована. Крім того, до кінця 2023 року буде відкритий міст Брэйла через річку Дунай, найдовший в Румунії і другий за довжиною висячий міст в усій Європі.
Європейська комісія також затвердила виділення 110 млн євро на модернізацію залізничного коридору в західній Болгарії між Софією та сербським кордоном. Маршрут є частиною більш широкого коридору, який з'єднує Туреччину з Центральною Європою і призначений створити достойну альтернативу євразійському руху, що проходить через РФ. Інвестиції відповідають плану European Green Deal щодо просування сталого вантажного перевезення, і очікується, що вони будуть завершені до 2027 року.
21 лютого в Софії відбудеться Саміт з вдосконалення желізниць на Балканах, присвячений розвитку балканських інфраструктур та підтвердженню стратегічної важливості регіону. Одним з ключових проєктів на порядку денному буде залізниця між Скопьє та болгарським кордоном, життєво важка інфраструктура, що з'єднує порт Дуррес на Адріатичному морі з портом Варна на Чорному морі нового залізничного коридору, який з'єднає Грецію та Болгарію і буде необхідний для руху товарів між Егейським та Чорними морями, а також портом Русе на ріці Дунай.
Видання відзначає, що вирішальним поштовхом до реалізації цих проєктів стали події в Україні. І тепер усі названі ініціативи «набувають форми, зокрема і передусім завдяки виділеним коштам ЄС».
Логіст.Today нагадує, що нова стратегія німецького уряду стосовно Китаю, спрямована на зменшення залежності Німеччини від Піднебесної, викликала суперечливі реакції і думки експертів з цього приводу розділились.
Дізнатися більше можна з матеріалу «Експерти намагаються передбачити наслідки нової стратегії Німеччини стосовно Китаю».
Читайте Логіст.Today на Google News і в Telegram