Як уникнути Грінвошингу: підхід, заснований на даних

Останнім часом Логист.Today публікує велику кількість матеріалів, у яких компанії, зокрема транспортні, декларують скорочення шкідливих викидів та мінімізацію впливу на навколишнє середовище. Проте, як гласить народна мудрість: «обіцяти – не значить одружуватися». І не всі компанії, які заявляють про привереженість до переходу до «зеленого» майбутнього, виконують свої зобов'язання. Недавно компанія Girteka Logistics опублікувала на своєму сайті матеріал, присвячений цьому питанню, який здався нашій редакції цікавим. Логист.Today пропонує своїм читачам переклад цієї статті (оригінал англомовний можна знайти за посиланням).

З наближенням останнього строку до 2050 року, як вказано в Паризькій угоді, уряди та компанії однаково скорочують свої викиди або ставлять цілі щодо мінімізації свого впливу на навколишнє середовище. Цілі компаній також стають належністю загалу, оскільки підприємства по всьому світу публікують прес-релізи, звіти про сталий розвиток та повідомлення через інші ЗМІ, щоб гарантувати, що їх клієнти, партнери та інші зацікавлені сторони дізнаються, що ці компанії рухаються на зеленій хвилі. Але як компаніям, особливо компаніям, що займаються вантажними автомобільними перевезеннями, уникнути «greenwashing» та довести, що вони дійсно сталі?

Згідно Оксфордському словнику англійської мови, термін «greenwashing» («зелена прання») вперше був вигаданий в 1990 році, коли група протестувальників в окрузі Оріндж (Каліфорнія, США) обвинуватила корпорації в тому, що вони повідомляють суспільству про роботу з охороною навколишнього середовища, при цьому продовжуючи забруднювати саме це середовище. Хоча на протязі наступних двох десятиліть цей термін не отримав широкого поширення, можливо, також через зріст соціальних мереж, які пролили світло на «створення або поширення необґрунтованого або вводячого в оману образа захисника навколишнього середовища».