Українські вагони-хоппери вищі і ширші за європейські. Проте українські склади можуть дістатися до 4 портів у Європі без переключення обладнання. Про це Логіст.Today дізнався з повідомлення, опублікованого на порталі RailFreight.
Консультаційна фірма DB Engineering & Consulting провела спеціальне дослідження за замовленням "Укрзалізниці" і визначила декілька маршрутів в Європі, сумісних з українськими вагонами-хопперами.
З 12 вибраних портів чотири були визначені як порти, до яких можна дістатися українськими хопперами: німецькі порти Гамбург і Росток, польський порт Гданськ і румунський порт Костанца. Всього було знайдено десять маршрутів. У дослідженні розглядався вантажний вагон типу 19-752 для проїзду.
Також чотири країни були визнані неможливими для таких потреб. Це Італія, Хорватія, Словенія і Чеська Республіка. Це означає, що сусідні порти, такі як Рієка, Трієст або Генуя, не підходять для вагонів-хопперів як кінцевого пункту призначення.
Вагони-хоппери можуть вміщати значно більше сільськогосподарських вантажів, ніж контейнери, тому більшість компаній вважають їх найбільш підходящим транспортним засобом.
Логіст.Today нагадує, що з початком війни в Україні залізничний транспорт в цілому зарекомендував себе як надійна альтернатива морським перевезенням. І коли стало ясно, що Одеський порт не може працювати у звичайному режимі, залізничні вантажні оператори в Європі взялися за роботу, щоб зробити залізничний коридор життєздатним варіантом. Також була створена торговельна платформа спеціально для перевезення зерна - Grainlane, яка з'єднує українських аграріїв з трейдерами, споживачами та постачальниками логістичних послуг.
Як приклад, австрійська компанія з вантажними залізничними перевезеннями RailCargoGroup (RCG), яка з початку війни до кінця листопада 2022 року перевезла понад мільйон тонн зерна з України в Центральну та Південну Європу.
Читайте Логіст.Today на Google News і в Telegram