Віце-президент "Linava": не можеш перемогти - приєднуйся.
Віце-президент «Linava» Вітас Бучинскас на сайті асоціації розмістив відкрите листа, де поділився своїми думками щодо ситуації в транспортному секторі Литви та Пакету мобільності. Про це дізнався портал Логист.Today з повідомлення прес-служби Литовської національної асоціації автоперевізників («Linava»).
Схоже, що деякі найактивніші противники Пакету мобільності (ПМ) і нових правил роботи транспортного сектору з Східної Європи починають приходити до висновку, що боротьба з змінами безперспективна та дуже збиткова. Транспортники та влада Литви нарівні з колегами з Польщі та деяких країн Східної Європи завжди були активними борцями проти деяких положень ПМ, який, на їхню думку, був лобійований конкурентами з Західної Європи та має дискримінаційний характер по відношенню до них. І ось на тлі надзвичайно негативного ставлення до деяких нових правил, віце-президент асоціації «Linava» Вітас Бучинскас розміщує відкрите листа на сайті «Linava», де пропонує прийняти Пакет мобільності та працювати в нових умовах.
«Інновації - це як вказівник у майбутнє. Ви не адаптуєтесь - ви залишитеся позаду, оскільки вам не вистачить здібностей. Саме так ми зараз можемо говорити про литовський транспортний сектор та працюючі в ньому литовські компанії, яким доводиться платити багатотисячні штрафи через додаткові положення Пакета мобільності, що набрали чинності на початку 2022 року, та неможливість їх виконання. Наче цього недостатньо, у наступному році набуде чинності пов’язаний з парламентом контроль за оцінкою ризиків транспортних компаній, що може вирішити долю деяких компаній, що працюють в транспортній сфері. Тому виникає закономірне питання - якщо ми не можемо змінити положення ПМ, може бути, їх буде простіше реалізувати після виправлення інших проблем, які вже многократно ускладнювалися?»
Вітас Бучинскас
Віце-президент «Linava» проаналізував ситуацію з штрафами, які отримують литовські перевізники за порушення деяких положень Пакета мобільності, та можливі наслідки для транспортних компаній.
«Литовська національна асоціація автомобільних перевізників «Linava» регулярно отримує інформацію про те, що литовські компанії не виконують положення ПМ. Новини про штрафи, отримані за невозвращение водіїв в один із центрів діяльності, або, іншими словами, в компанію в Литві, приходять не рідше одного разу на тиждень. Для звичайного щотижневого відпочинку поза транспортним засобом, коли водій повинен відпочивати в приміщенні для відпочинку не менше двох або трьох разів на тиждень. Такої ж інформації про штрафи отримується за відсутністю відмітки факту перетину держкордону на тахографі. За даними «Linava», штрафи за невозвращение водіїв в центр діяльності зараз становлять від 2 тис. до 4 тис. євро за порушення, в середньому - 2 тис. євро. А за не виконання нормального щотижневого відпочинку поза транспортним засобом від 1 до 3 тис. євро. Коли ми говоримо про ПМ, про те, як нам вдається виконувати його положення та про штрафи за не виконання, ми повинні дуже добре подумати про найближчі роки. Чому? Мабуть, найцікавіше в штрафах те, що вони можуть вплинути на оцінку ризиків компанією. Коротше кажучи, порушення, пов’язані з вимогами ПМ, та випливаючі з цього штрафи можуть призвести до відклику ліцензії у компанії у наступні роки. Такий контроль має вступити в силу вже у 2023 році»
Вітас Бучинскас
Функціонер прогнозував примусову міграцію литовських перевізників та створення ними філій/дочірніх підприємств у країнах Західної Європи під впливом вимог Пакета мобільності та деяких законів Литви.
«Можна с упевненістю сказати, що 2023 рік буде повним викликів для литовського транспортного сектора, оскільки поточні тенденції чітко показують, що транспортним компаніям важко виконувати вимоги ПМ в одиночку. А де всі інші проблеми? Законодавець зав’язаний на немалі інвестиції. І через це нам доводиться багато маневрувати, оскільки все, що пов’язано зі змінами, має свою ціну. Слід відзначити, що, наприклад, вимоги ПМ про повернення водія в один із центрів діяльності створюють суттєву проблему зі сторонніми віддаленними водіями. Водії віддають перевагу працювати довше, а положення ПМ це забороняють. Однак роботодавець змушений виконувати вимоги законодавців, а він цього зовсім не хоче, викликаючи зайві тріщини і розбіжності. Не дарма литовські компанії створюють філії та дочірні підприємства в закордонних країнах, маневруючи між вимогами. Наприклад, маючи компанію в Німеччині з німецькою транспортною ліцензією, литовські компанії вирішують питання повернення водіїв та тягачів, оскільки географія виконуваних робіт збігається з центром діяльності. Міграція компаній в інші країни, безсумнівно, буде продовжуватися, оскільки вона вбиває двох зайців одним пострілом. У деяких закордонних країнах, наприклад, в Польщі, політика найму працівників з третіх країн набагато гнучкіша. На відміну від Литви, тут немає системи квот на дефіцитну професію водіїв-дальнобійщиків»
Вітас Бучинскас
Віце-президент «Linava» ще раз розкритикував існуючу в Литві систему квот і заявив, що якщо з Пакетом мобільності держава нічого не може зробити, то проблему дефіциту водіїв вантажівок можна легко вирішити на законодавчому рівні країни.
«Якщо литовські компанії зіштовхуються з проблемами виконання вимог ПМ, які практично не залежать від рішень самої держави, і в найближчі роки їх чекають ще більші виклики, то чому б хоча б не вирішити хоча б ті проблеми, які залежать від нас? Проблема відсутності водіїв в першу чергу. І це легко зробити, значно збільшивши квоти, застосовувані в країні на два роки для найму працівників з третіх країн. А ще краще взагалі відмінити квоти або не застосовувати їх до списку дефіцитних професій. Перерозподілені квоти на наступний рік. Після скорочення квот в інших секторах у сфері послуг буде на 5,6 тис. чоловік більше, ніж у цьому році. Це, звісно, краще, ніж нічого. Однак, знаючи, що у 2022 році було виділено 16 тис. квот, а вони закінчилися ще в серпні -
Цікаве
VDI про зростання незаконних звільнень працівників під тиском роботодавця
РФ посилює атаки на порти України
ЄК продовжить підтримку реформ української митниці в контексті підготовки України до вступу в ЄС
