ЄБРР шукає альтернативу північному маршруту "Нового Шовкового шляху", який проходить через РФ.

Щоб встановити оптимальні альтернативи північному залізничному маршруту через РФ, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) почав дослідження для вивчення найкращих можливих зв'язків між країнами Центральної Азії та європейською мережею TEN-T. Про це Логист.Today дізнався з матеріалу, опублікованого на порталі RailFreight.

Дослідження ЄБРР триватиме до літа 2023 року за фінансування Європейської комісії. Крім визначення найкращих можливих маршрутів для з'єднання Європи з Центральною Азією, заходи також дозволять отримати уявлення про ключові інвестиції в декількох країнах, які могли б служити та сприяти досягненню основної мети підвищення транспортних зв'язків.

В ЄБРР підкреслюють величезну різницю у пропускній здатності так званого російського маршруту і Середнього коридору, який дотепер вважався кращою альтернативою для компаній, які уникатимуть російського транзиту. Характерно, що по російському маршруту у 2021 році було перевезено 1,5 млн TEU. За даними ЄБРР, до 2022 року Середній коридор досягне пропускної здатності у найкращому випадку 80 тис. TEU, що недалеко від його максимальної пропускної здатності приблизно у 100–120 тис. TEU.

[the_ad id="36405"]

За оцінками ЄБРР, інвестиції в Середній коридор мають скласти приблизно 3,5 млрд євро, а їх успіх залежить переважно від рішучості та співпраці країн вздовж маршруту. При цьому ЄБРР все ще вважає транзит через Середній коридор найжиттєздатнішим рішенням для з'єднання ЄС з Центральною Азією. Розвиток у таких країнах, як Узбекистан, Киргизстан та Туркменістан, поки що відсутній. Той факт, що ці країни стикаються з великими інфраструктурними проблемами та їх виключення з міжнародних торговельних угод, ускладнює визначення того, коли вони стануть життєздатними воротами, які з'єднають Європу з Центральною Азією та Китаєм.

Лише маршрут через Туркменістан та Іран "в кінцевому підсумку може стати цікавим транспортним рішенням". Однак він все ще зіштовхується з деякими обмеженнями, такими як санкції, введені проти Ірану, які вимагають двосторонніх угод та створення регіональних європейських дочірніх компаній, щоб маршрут функціонував.

Значення Середнього коридору як альтернативи РФ було підкреслено з початку війни в Україні та введення заходів західних санкцій. Цікавим аспектом поточного дослідження ЄБРР є те, що воно зосереджене не лише на Казахстані, Азербайджані та Грузії, але й на можливому розвитку проекту в інших країнах, таких як Туркменістан та Іран.

Як зазначає видання, європейське прагнення досліджувати та розвивати відповідні маршрути в цих країнах може бути спробою збалансувати втручання РФ. Щоб диверсифікувати свої ланцюги поставок після санкцій, РФ налагодила тісне співробітництво з Китаєм. Водночас вона активно інвестує в Міжнародний транспортний коридор Північ-Південь (INSTC) та варіанти його маршруту, що проходять транзитом через Азербайджан, Каспійське море, Казахстан та Туркменістан в Іран і, в кінцевому підсумку, в Індію.

Логист.Today нагадує, що Середній коридор, який з'єднує Китай та Центральну Азію через Каспійське море з Кавказом, Туреччиною та Європою, переживає бум в торгівлі. Учасники ринку вантажних перевезень зосередили свої зусилля на подальшому розширенні цих маршрутів.

Деталі можна дізнатися з матеріалу «IRU: для розвитку маршрутів через Середній коридор необхідні цифрові інструменти».

Читайте Логист.Today на Google News та в Telegram