Транзитні обмеження АТ «Укрзалізниця» неможливо пояснити логікою та здоровим глуздом - коментар АМЕУ.
Логист.Today представляє коментар Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) щодо ситуації з забороною транзиту залізничним транспортом до Польщі.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) ввела обмеження на транзит вантажів до Польщі. Офіційною версією цього рішення і конвенції, яка його регулює, є роботи з електрифікації на напрямку Ковель-Ізов. Однак польська сторона трактує це інакше, вважаючи, що українські колеги використовують це рішення для шантажу з метою отримати більше дозволів на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Що призводить до цього на практиці?
Перш за все, «Укрзалізниця» втрачає транзитні потоки. І ще вона стрімко втрачає статус надійного перевізника. Але це, взагалі, справа самого монополіста галузі та прогалин у його менеджменті і розумінні своєї ролі в даній сфері. Більше хочеться акцентувати на тому, як ця ситуація впливає на інших учасників транспортно-експедиторської галузі.
Для кожного відомо, що ми всі опинилися заручниками не найоптимістичнішої геополітичної ситуації. Десятки тривожних новин на день, відтік з України інвестиційного капіталу, загальна тривога та невизначеність у завтрашньому дні… І що роблять у таких обставинах монополісти галузі перевезень вантажів? Замість того, щоб підтримати державу, бізнес і внести свою лепту в максимально можливу в даних умовах стабільність, «Укрзалізниця» діє кардинально протилежним чином.
Обмеження завантаження вагонів АТ «Укрзалізниця» в Польщу її представники ніяк не коментують. Якщо довіряти політичній версії, можна припустити, що Україна дійсно тисне на сусідню країну, щоб отримати більше дозволів для автомобільних перевізників. Але що робити іншим суб'єктам галузі? Члени компаній Асоціації міжнародних експедиторів відзначають критичне ускладнення ситуації з перевезеннями.
Очікуємо офіційних коментарів від самої «Укрзалізниці» та Мінтрансу.
А поки ми аналізуємо цю новину, паралельно стає відомою ще одна – в планах УЗ – заборонити перевезення вугілля з РФ в Словаччину. Знову ж таки геополітично дане рішення виглядає обґрунтованим, але ми поки не знаємо і не можемо передбачити, як це відобразиться на галузі. Можливо, це відповідь з нашого боку до РФ як реакція на блокування перевезення енергетичних ресурсів з країн СНГ, зокрема Казахстана, в Україну.
Повертаючись до наших реалій на рівні державного управління, хотілося б, щоб чиновники та організації, відповідальні за прийняття важливих рішень, краще вбудовували комунікацію з громадськістю. Перш за все – з тими, на чий життя і бізнес такі рішення вплинуть у першу чергу.
Логист.Today нагадує, що у грудні 2021 редакція просила прокоментувати Міністерство інфраструктури України (МІУ) ситуацію з блокуванням залізничного транзиту через Україну до Польщі. Тоді було отримано відповідь від заступника Міністра інфраструктури Мустафи Найєма.
«Ми відчуваємо, що зараз ряд польських політичних сил хоче створити в медіапросторі образ торговельної війни між Польщею та Україною. Виходячи з цього, будь-які рішення української сторони тлумачаться як відповідні кроки на зменшення Польщі кількості міжнародних дозволів на автомобільні перевезення для нашої країни.
Зауважу, що всі дії України в умовах взаємовідносин з нашими західними сусідами ґрунтуються виключно на цінностях партнерства та добросусідства. Підтвердженням цьому є той факт, що одним із ключових напрямків президентської програми «Велике будівництво» є розвиток прикордонної інфраструктури з країнами ЄС, зокрема з Польщею.
У наступному році майже 1 млрд грн ми направляємо на модернізацію пунктів пропуску, а також продовжуємо масштабний проект «Шляхи до кордонів», в межах якого вже оновлено більш як 400 км доріг. Мова йде про будівництво ділянки дороги у пункті пропуску «Краковець-Корчова», облаштування пункту пропуску «Ягодин – Дорогуск», будівництво дороги Краковець – Львів (М-10) та Київ – Ковель – Ягодин (М-07), а також активізацію АТ «Укрзалізниця» щодо організації контейнерних поїздів з ТОВ «ПКП ЛХС» (PKP LHS).
Очевидно, що Україна не зацікавлена у руйнуванні відносин з Польщею і розглядає її в довгостроковій перспективі як ключового європейського партнера.
Тим часом ми вважаємо, що зменшення кількості міжнародних дозволів Польщею для українських перевізників є прямим порушенням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема 136 статті, яка безпосередньо вказує, що сторони не повинні вводити обмежувальні умови для взаємного доступу на ринок.
На момент набрання чинності Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС (01.01.2016) контингент дозволів був затверджений на рівні 200 тис. основної квоти та 60 тис. опціонних дозволів.
Отже, польська сторона не повинна погіршувати умови взаємного доступу на ринок, оскільки вони є більш обмежувальними у порівнянні з тими умовами, які існували на дату набрання чинності Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.
І ми готові виключно правовими інструментами відстоювати наші інтереси у цьому питанні.
Аргумент про те, що 200 тис. дозволів призведуть до черг – виглядає непереконливо та маніпулятивно.
По-перше, починаючи з 2008 по 2018 рік українські перевізники отримували і, що важливо, використовували саме ці 200 тис., яких нам не вистачає сьогодні. І черги були завжди.
По-друге, черги існують як з польської, так і української сторони, адже це проблема служб обох країн. Наприклад, ветеринарна служба Республіки Польща працює лише з 8:00 до 18:00 і тільки у робочі дні, змушуючи українських і польських перевізників по кілька діб чекати огляду. До речі, на останній зустрічі з заступником міністра інфраструктури Польщі Рафалом Вебером польська сторона відмовилась вирішувати цю проблему.
Проблема черг не вирішується обмеженням кількості дозволів. Ми неодноразово пропонували провести незалежний міжнародний аудит роботи служб обох країн, встановити джерело затримок та вирішити це питання спільно, але польська сторона офіційно відповіла відмовою на цю пропозицію.
Ми неодноразово говорили нашим польським колегам, що проблема черг взаємна. І навіть ініціювали проведення незалежного міжнародного аудиту роботи пунктів пропуску на нашому кордоні. Також нагадаю, що ми в найкоротший час забезпечили прозорість розподілу польських дозволів в Україні. На поганий контроль щодо розподілу дозволів довго часу скаржились наші колеги. Цей фактор вже усунуто.
І головне. Недостатність дозволів створює напругу не лише серед українських перевізників, а також серед великих закордонних компаній, зокрема європейських, які звертаються до Міністерства інфраструктури України з скаргами на ситуацію з забезпеченням дозволами Республіки Польща, яка вже стає критичною для бізнес
Цікаве
ЕБА: планується внесення змін щодо мобілізації військовозобов'язаних до 25-річного віку.
Продовжується капітальний ремонт моста на дорозі Р-24 через річку Солонець
Італія: камери контролю швидкості визнані незаконними, штрафи підлягають анулюванню.
