Польща заявила, що Україна шантажує її через дозволи. МЗС відкидає звинувачення.
Україна вимагає збільшення квоти дозволів на міжнародні автомобільні вантажоперевезення і шантажує Польщу, зупиняючи рух поїздів з Китаю. Про це Логіст.Сьогодні дізнався з матеріалу, опублікованого польським виданням Logistyka.
За ствердженням видання, польським компаніям, які імпортують товари з Китаю залізницею, останнім часом стає все більше поводів для турботи. Контейнерні поїзди, які йдуть на термінал у Малашевичах через кордонну кризу, організовану Лукашенком, затримуються практично на три тижні, і поїзди з Китаю до Польщі через Україну не ходять вже сім днів.
Маршрутом через Україну в основному користується компанія PKP LHS, яка на початку року запустила поїзд із Китаю. LHS підкреслює, що це перше сполучення на «Новому Шовковому шляху», створене польським підприємством.
«Ми нічийним субпідрядником не ємо. Ми продаемо місця на наших платформах, і продаж йде добре. PKP LHS вже співпрацює з чотирма провінціями Китаю, також здійснює перевезення вантажів з Кореї»
Збігнев Трацихлеб, президент PKP LHS
Як стверджує видання, Україна повністю заблокувала транзит вантажів з Китаю залізницею, вимагаючи від Польщі збільшити квоту дозволів на 2022 рік.
«В 2021 році Польща надала Україні 160 тис. дозволів і отримала стільки ж. У цьому році Міністерство інфраструктури видало додатково 1 тис. дозволів на транспортування кисню для медичних цілей. Українці вимагають на наступний рік 200 тис. Українці вважають, що відсутність дозволів обмежує їх зовнішню торгівлю. Заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка заявив, що подасть позов проти Польщі в Брюсселі»
Витримка з матеріалу польського видання Logistyka
«Ми відчуваємо, що зараз ряд польських політичних сил хоче створити в медіапросторі образ торгової війни між Польщею і Україною. Виходячи з цього, будь-які рішення української сторони тлумачаться як відповідні кроки на зменшення Польщею кількості міжнародних дозволів на автомобільні перевезення для нашої країни.
Відзначу, що всі дії України в у взаємовідносинах з нашими західними сусідами базуються виключно на цінностях партнерства та добросусідства. Підтвердженням цьому є те, що одним з ключових напрямків президентської програми «Велике будівництво» є розвиток прикордонної інфраструктури з країнами ЄС, зокрема з Польщею.
У наступному році майже 1 млрд грн ми направляємо на модернізацію пунктів пропуску, а також продовжуємо масштабний проект «Дороги до кордонів», в рамках якого вже оновлено більше 400 км доріг. Йдеться про будівництво ділянки дороги в пункт пропуску «Краковець-Корчова», облаштування пункту пропуску «Ягодин – Дорогуск», будівництво дороги Краковець – Львів (М-10) і Київ – Ковель – Ягодин (М-07), а також активізацію АТ «Укрзалізниця» по організації контейнерних поїздів з ТОВ «ПКП ЛХС» (PKP LHS).
Очевидно, що Україна не зацікавлена у руйнуванні відносин з Польщею і розглядає її в довгостроковій перспективі як ключового європейського партнера.
Водночас, ми вважаємо, що зменшення кількості міжнародних дозволів Польщею для українських перевізників є прямим порушенням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема 136 статті, яка прямо вказує, що сторони не повинні вводити обмежувальні умови для взаємного доступу на ринок.
На момент набуття чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (01.01.2016) контингент дозволів був затверджений на рівні 200 тис. основної квоти і 60 тис. опційних дозволів.
Отже, Польська сторона не має утруднювати умови взаємного доступу на ринок, оскільки вони є більш обмежувальними порівняно з тими умовами, які існували на дату набуття чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
І ми готові виключно правовими інструментами відстоювати наші інтереси у цьому питанні.
Аргумент щодо того, що 200 тис. дозволів призведуть до черг виглядає не переконливо та маніпулятивно.
По-перше, починаючи з 2008 по 2018 рік українські перевізники отримували і, що важливо, використовували саме ті 200 тис., яких нам не вистачає сьогодні. І черги були завжди.
По-друге, черги існують як з польської, так і української сторони, адже це проблема служб обох країн. Наприклад, ветеринарна служба Республіки Польща працює лише з 8:00 до 18:00 і тільки у робочі дні, змушуючи українських і польських перевізників по декілька днів чекати огляду. До речі, на останньому зустрічі з застміністром інфраструктури Польщі Рафалом Вебером польська сторона категорично відмовилась вирішувати цю проблему.
Проблема черг не розглядається обмеженням кількості дозволів. Ми неодноразово пропонували провести незалежний міжнародний аудит роботи служб обох країн, встановити джерело затримок і вирішити це питання спільно, але польська сторона офіційно відмовила від цього пропозиції.
Ми неодноразово говорили нашим польським колегам про те, що проблема черг обоюдна. І навіть ініціювали проведення незалежного міжнародного аудиту роботи пунктів пропуску на нашому кордоні. Також нагадаю, що ми в найкоротший термін забезпечили прозорість розподілу польських дозволів в Україні. Довгий час наші колеги скаржилися на погану контроль за розподілом дозволів. Цей фактор вже усунено.
І головне. Нехватка дозволів створює напругу не тільки серед українських перевізників, а також серед великих іноземних компаній, зокрема європейських, які звертаються в Міністерство інфраструктури України з скаргами на ситуацію з забезпеченням дозволами Республіки Польща, яка вже стає критичною для бізнес-співтовариства.
Оскільки всі комунікаційні інструменти використані, наступним логічн
Цікаве
Увага перевізникам! Введення системи SENT для вантажних перевезень в та через територію Польщі
Литва: відкрився один із двох нових мостів через річку Нерис
Затверджено нові правила використання пломб спеціального типу для ВЭД
