Польща заявила, що Україна шантажує її через дозволи. МЗС відкидає звинувачення.

Відзначу, що всі дії України в у взаємовідносинах з нашими західними сусідами базуються виключно на цінностях партнерства та добросусідства. Підтвердженням цьому є те, що одним з ключових напрямків президентської програми «Велике будівництво» є розвиток прикордонної інфраструктури з країнами ЄС, зокрема з Польщею.

У наступному році майже 1 млрд грн ми направляємо на модернізацію пунктів пропуску, а також продовжуємо масштабний проект «Дороги до кордонів», в рамках якого вже оновлено більше 400 км доріг. Йдеться про будівництво ділянки дороги в пункт пропуску «Краковець-Корчова», облаштування пункту пропуску «Ягодин – Дорогуск», будівництво дороги Краковець – Львів (М-10) і Київ – Ковель – Ягодин (М-07), а також активізацію АТ «Укрзалізниця» по організації контейнерних поїздів з ТОВ «ПКП ЛХС» (PKP LHS).

Очевидно, що Україна не зацікавлена у руйнуванні відносин з Польщею і розглядає її в довгостроковій перспективі як ключового європейського партнера.

Водночас, ми вважаємо, що зменшення кількості міжнародних дозволів Польщею для українських перевізників є прямим порушенням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема 136 статті, яка прямо вказує, що сторони не повинні вводити обмежувальні умови для взаємного доступу на ринок.

На момент набуття чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (01.01.2016) контингент дозволів був затверджений на рівні 200 тис. основної квоти і 60 тис. опційних дозволів.

Отже, Польська сторона не має утруднювати умови взаємного доступу на ринок, оскільки вони є більш обмежувальними порівняно з тими умовами, які існували на дату набуття чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

І ми готові виключно правовими інструментами відстоювати наші інтереси у цьому питанні.

Аргумент щодо того, що 200 тис. дозволів призведуть до черг виглядає не переконливо та маніпулятивно.

По-перше, починаючи з 2008 по 2018 рік українські перевізники отримували і, що важливо, використовували саме ті 200 тис., яких нам не вистачає сьогодні. І черги були завжди.

По-друге, черги існують як з польської, так і української сторони, адже це проблема служб обох країн. Наприклад, ветеринарна служба Республіки Польща працює лише з 8:00 до 18:00 і тільки у робочі дні, змушуючи українських і польських перевізників по декілька днів чекати огляду. До речі, на останньому зустрічі з застміністром інфраструктури Польщі Рафалом Вебером польська сторона категорично відмовилась вирішувати цю проблему.

Проблема черг не розглядається обмеженням кількості дозволів. Ми неодноразово пропонували провести незалежний міжнародний аудит роботи служб обох країн, встановити джерело затримок і вирішити це питання спільно, але польська сторона офіційно відмовила від цього пропозиції.

Ми неодноразово говорили нашим польським колегам про те, що проблема черг обоюдна. І навіть ініціювали проведення незалежного міжнародного аудиту роботи пунктів пропуску на нашому кордоні. Також нагадаю, що ми в найкоротший термін забезпечили прозорість розподілу польських дозволів в Україні. Довгий час наші колеги скаржилися на погану контроль за розподілом дозволів. Цей фактор вже усунено.

І головне. Нехватка дозволів створює напругу не тільки серед українських перевізників, а також серед великих іноземних компаній, зокрема європейських, які звертаються в Міністерство інфраструктури України з скаргами на ситуацію з забезпеченням дозволами Республіки Польща, яка вже стає критичною для бізнес-співтовариства.

Оскільки всі комунікаційні інструменти використані, наступним логічн