Рахункова палата ЄС підійняла питання щодо повноцінного запуску TEN-T в строк

Аналіз восьми великих транскордонних проєктів ЄС, обсяг інвестицій в які складає 54 млрд євро, показав, що вони не будуть реалізовані у визначений термін. Таким чином, Трансєвропейська транспортна мережа (TEN-T) не зможе бути запущена до 2030 року, як планувалося. Про це Логіст.Today дізнався з звіту, опублікованого Слідчим судом Європейського Союзу.

До числа мегапроєктів ЄС, які розглянула Слідча палата, увійшли: Rail Baltica, базовий тунель Бреннер, Фемарнбельтський тунель та тунель між Ліоном і Турином. Отримані результати, м'яко кажучи, неутішні – завершення будівельних робіт на всіх об'єктах, у середньому, відбудеться не раніше, ніж через 11 років.

Крім того, загальні витрати збільшилися більш ніж на 17 млрд євро. У якості головних причин названо конструктивні зміни та зростання обсягів проєктів, а також їх неефективну реалізацію. Найбільше збільшення інвестицій, майже у 3 рази, показав проєкт будівництва каналу між Сеною і Шельдою. В Румунії аудитори виявили, що новий ділянка автостради А1 не використовується, а дві ділянки були неправильно з'єднані. У підсумку, "це призвело до неефективного використання коштів та марної витрати ресурсів".

У звіті також зазначено, що процес планування інвестицій у ці проекти повинен бути поліпшений. Були відзначені дублювання фінансування, неефективне використання коштів, подолання серйозних бюрократичних бар'єрів, а також низька ефективність або відсутність належного нагляду за виконанням проєктів. Зокрема, моніторинг ЄС, який пов'язаний із спільне фінансуванням на суму 7,5 млрд євро, є недостатнім. При цьому, не була проведена критична оцінка довгострокового прибутку та вартості проєктів.

Крім того, Слідча палата ЄС вважає, що більш ранні прогнози вантажопотоку в тунелі між Ліоном і Турином і на водному шляху між Сеною і Шельдтом набагато вищі, ніж поточний обсяг перевезень. Розрахунки для маршруту Rail Baltica та Фемарнбельтського тунелю були відкрито занадто оптимістичними. Швидка дорога між Копенгагеном і Гамбургом обійдеться до 46 млн євро за кілометр, при цьому нею буде користуватися лише один мільйон людей на рік, "що занадто мало, щоб бути економічно вигідним".

У документі відзначено, що оскільки вісім проєктів є центральними зв'язками, затримки їх реалізації ставлять під загрозу безперебійне функціонування п'яти з дев'яти коридорів TEN-T. Крім того, аудитори вказали в звіті, що основною виявленою проблемою є відсутність координації між 13 країнами ЄС, що беруть участь в проєктах (країни Балтії, Бельгія, Данія, Німеччина, Фінляндія, Франція, Італія, Австрія, Польща та Іспанія). Схоже, вони більше віддають перевагу національним інтересам, аніж підтримці транскордонних проєктів. Німеччина не є винятком.

Аудитори Слідчої палати ЄС також піддавали сумніву екологічні вигоди від реалізованих проєктів.

Логіст.Today нагадує, що в лютому поточного року Європейська асоціація залізничних вантажних перевезень (ERFA) вимагала від Єврокомісії перегляду нормативів, щоб забезпечити зріст галузі залізничних вантажних перевезень. Для цього необхідно модернізувати шляхи, гармонізувати правила експлуатації вантажних поїздів на міжнародному рівні та розширити Трансєвропейську транспортну мережу (TEN-T).

Дізнатися деталі можна із матеріалів «Можливості мережі TEN-T недостатньо: Єврокомісію просять переглянути нормативи для вантажного залізничного транспорту».