[adrotate banner="4"]
Правительство Узбекистана прийняло постанову, спрямовану на упорядкування міжнародних автомобільних перевезень на території країни. Про це Логіст.Today дізнався з повідомлення Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Узбекистану (AIRCUZ).
Згідно з повідомленням AIRCUZ, Кабінет Міністрів Республіки Узбекистан 15 березня 2018 року прийняв постанову №202 "Про заходи щодо подальшого упорядкування міжнародних автомобільних перевезень". Цей документ затверджує "Положення про порядок визначення квоти обміну, розподілу, видачі та використання дозволів на міжнародні автомобільні перевезення", який набирає чинності з 15 червня 2018 року.
Перевізникам, які здійснюють транспортування вантажів до Республіки Узбекистан (РУ), потрібно звернути увагу на наступні положення документа:
- Міжнародні автомобільні перевезення іноземними перевізниками, включаючи транзитні, по території РУ здійснюються відповідно до положень міжнародних договорів Республіки Узбекистан у галузі міжнародних автомобільних перевезень та законодавства Республіки Узбекистан про автомобільний транспорт.
- У разі, якщо міжнародними договорами Республіки Узбекистан у галузі міжнародних автомобільних перевезень передбачається здійснення двосторонніх та транзитних перевезень без дозволів, то такі перевезення здійснюються на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної, що підтверджує вид перевезення.
- Узбецькі дозволи, міжнародні товарно-транспортні накладні та інші документи, які згідно з міжнародними договорами і законодавством Республіки Узбекистан потрібні для здійснення міжнародних автомобільних перевезень, повинні бути заповнені іноземним перевізником до в'їзду автотранспортного засобу на територію Республіки Узбекистан, знаходитися у водіїв автотранспортних засобів та пред'являтися водіями автотранспортних засобів за вимогами контролюючих органів.
- Іноземний перевізник може скористатися бланком узбецького дозволу лише один раз і лише за одним із видів виконуваних міжнародних автомобільних перевезень, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Республіки Узбекистан, а також протокольними рішеннями спільних/змішаних комісій з питань міжнародних автомобільних перевезень.
- На всі пункти бланку узбецького дозволу, які підлягають заповненню, повинні бути надані повні та вичерпні відомості. Присутність хоча б одного незаповненого пункта є підставою для визнання контролюючими органами Республіки Узбекистан дозволу недійсним.
- При здійсненні перевезення вантажів з третіх країн до Республіки Узбекистан з використанням інших видів транспорту (повітряний, залізничний, морський) з подальшою перевантаженням (вантаженням/вивантаженням) у країні реєстрації автотранспортного засобу, узбецьке дозвіл від/до третіх країн не потрібен, у випадках підтвердження зазначеного перевезення товарно-транспортними документами з оригінальними митними печатками терміналу обробки (місця зміни видів транспорту). При цьому дане перевезення здійснюється на підставі узбецького дозволу для двостороннього перевезення.
- При погоні автотранспортних засобів без реєстраційного та відзначного знаків, призначених для використання на території Республіки Узбекистан, включаючи вантаж, узбецьке дозвіл не потрібен.
Логіст.Today нагадує, що згідно даних Держстату України, у 2017 році зовнішньоторговельний оборот товарами і послугами України з Республікою Узбекистан склав $303,9 млн. (у 2016 р. - $223,0 млн.) і збільшився у порівнянні з попереднім роком на 36,3%.
Експорт товарів і послуг з України в Республіку Узбекистан склав $176,1 млн. і збільшився в порівнянні з 2016 роком на 19,1%
Основними пунктами українського експорту були:
- продукція фармацевтичної і хімічної промисловості - 36,2% ($61,2 млн.);
- продукція металургійної промисловості - 16,4% ($27,4 млн.);
- продукція машинобудування - 14,7% ($24,5 млн.);
- продукція агропромислового комплексу - 14,2% ($23,9 млн.).
Імпорт узбецьких товарів і послуг до України в 2017 році склав $127,8 млн., і показав зріст у порівнянні з 2016 роком на 70,2%.
Основними пунктами імпорту в Україну були:
- продукція фармацевтичної і хімічної промисловості - 39,1% ($48,25 млн.);
- продукція металургійної промисловості - 28,3% ($20,1 млн.);
- продукція машинобудування - 14,4% ($17,62 млн.);
- продукція агропромислового комплексу - 9,9% ($12,25 млн.).