«Справа №3»: Про терміни стягнення заборгованості за перевезення в Республіці Білорусь

Після матеріалів про терміни врегулювання заборгованості в Україні і в Росії, Юридичний відділ Ларді-Транс переходить до “Справи № 3: Про терміни врегулювання заборгованості за перевезення в Республіці Білорусь”.

Нагадаємо, що незалежно від країни, врегулювати заборгованість за перевезення у судовому порядку можна протягом обмеженого терміну, який встановлений міжнародними нормативно-правовими актами і нормативно-правовими актами внутрішнього законодавства держави. Цей термін називається «претензійним строком», а пропуск цього терміну означає, що суд відмовить у примусовому врегулюванні заборгованості і відмовить у позові чи заяві.

Раніше, у «Справі № 1» і «Справі № 2» ми вже розглянули терміни звернення до суду згідно з внутрішнім законодавством України і Російської Федерації відповідно, тепер ми розглянемо терміни врегулювання заборгованості на прикладі міжнародних договорів і конвенцій, а також національного законодавства Республіки Білорусь.

Нагадаємо основні моменти:

1) Основним міжнародним документом, який регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про договір міжнародної перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі в тексті - Конвенція ДПГ). Ця Конвенція була прийнята 19 травня 1956 року в Женеві і набула чинності з 2 липня 1961 року.

2) До Конвенції ДПГ приєдналась Україна (з 16 лютого 2007 року). Дані за офіційним сайтом Європейської економічної комісії ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

3) До Конвенції ДПГ приєдналась Російська Федерація (з 2 вересня 1993 року). Дані за офіційним сайтом Європейської економічної комісії ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

Сам текст Конвенції ДПГ ви зможете знайти за посиланням: http://www.conventions.ru/view_base.php?id=16.

Республіка Білорусь

До Конвенції ДПГ приєдналась Республіка Білорусь (з 5 квітня 1993 року), Дані за офіційним сайтом Європейської економічної комісії ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

У відміну від національного законодавства України та Російської Федерації, в Конституції Республіки Білорусь відсутнє пряме зазначення того, що правила та норми міжнародного договору мають вищу юридичну силу в порівнянні з правилами та нормами національного законодавства Республіки Білорусь, оскільки стаття 8 Конституції Республіки Білорусь передбачає, що державою визнається пріоритет загальновизнаних принципів міжнародного права та забезпечує відповідність їм законодавства, але окремі нормативні акти вказують на вищу юридичну силу міжнародного договору, зокрема

- абзац 2 частини 3 статті 1 Гражданского кодекса Республики Беларусь, де зазначено, що правила, встановлені цивільним законодавством, застосовуються до відносин з участю іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних та міжнародних юридичних осіб (організацій, які не є юридичними особами), іноземних держав, їх адміністративно-територіальних (державно-територіальних) утворень, які згідно з законодавством цих держав є учасниками цивільних відносин, якщо інше не передбачено Конституцією Республіки Білорусь, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами Республіки Білорусь,

- частина 3 статті 25 Господарського процесуального кодексу Республіки Беларусь, де зазначено, що якщо міжнародним договором Республіки Білорусь встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у законодавчому акті, то застосовуються правила міжнародного договору Республіки Білорусь.

У відповідності з положеннями статті 751 Гражданського кодексу Республіки Беларусь, до висування до перевізника позову, який випливає з перевезення вантажу, обов'язково висувається до нього претензія в порядку, передбаченому законодавством.

Позов до перевізника може бути висунутий відправником або одержувачем вантажу в разі повного або часткового відмови перевізника задовольнити претензію або неподання від перевізника відповіді протягом тридцятиденного строку.

Термін претензійного строку по вимогам, що випливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається відповідно до законодавства.

Аналогічні положення містить Закон Республіки Беларусь «Про автомобільний транспорт та автомобільні перевезення», стаття 57 якого стверджує, що до висування до автомобільного перевізника позову, що випливає з обов'язків по автомобільній перевезенню вантажа, обов'язково висувається до нього відповідна претензія в порядку і терміни, передбачені Правилами автомобільних перевезень вантажів.

Позов до автомобільного перевізника, що випливає з обов'язків по автомобільній перевезенню вантажа, може бути висунутий у разі повного або часткового відмови автомобільного перевізника задовольнити висунуту до нього претензію або в разі неподання від автомобільного перевізника відповіді протягом 30 днів від дати її отримання.

Стаття 58 цього ж закону передбачає, що термін претензійного строку по вимогам, що випливають з обов'язків по автомобільній перевезенню вантажів, встановлюється в один рік з моменту, що визначається відповідно до законодавства.

Детальний порядок висунення претензії по перевезенню регулюється главою 9 Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь №970 від 30.06.2008 року «Про затвердження Правил автомобільних перевезень вантажів», пунктами 115 і 116 якого передбачено, що претензії до автомобільного перевізника можуть бути висунуті замовником автомобільної перевезення протягом шести місяців, а термін висування претензії розраховується:

1) після закінчення 30 днів з дня закінчення строку доставки вантажу при міжміських автомобільних перевезеннях та 10 днів з дня прийняття вантажу при міських і передміських автомобільних перевезеннях - за претензіями на відшкодування вартості вантажу у разі його втрати;

2) з дня настання події, яка послужила підставою для висунення претензії, - у всіх інших випадках.

При цьому слід зазначити, що зазначені Правила не містять порядку і термінів подання та розгляду претензій від перевізника до замовника, однак пункти 108 і 109 зазначених Правил передбачають право перевізника висунути замовнику претензію за простої та за простій при відмові від завантаження.

Отже в Республіці Білорусь встановлені такі правила і терміни:

1) Термін претензійного строку по вимогам, що випливають з договорів перевезень - один рік.

2) Подання претензії є ОБОВ'ЯЗКОВИМ умовою позасудового врегулювання. Претензію можна подати протягом шести місяців.

3) Термін розгляду претензії - тридцять днів.

4) при застосуванні положення Конвенції ДПГ, а саме: у разі встановлення під час міжнародної перевезення факту умисного діяння або провини, яка відповідно до закону, що застосовується судом, прирівнюється до умисного діяння, термін встановлюється в три роки.

ОДНАК! Слід врах