Мінінфраструктури України підготувало проект розвитку на 10 років.

Щоб зрозуміти, як розвиватиметься галузь у наступному десятилітті, Міністерство інфраструктури підготувало проект Національної транспортної стратегії – 2030. Про цілі нової стратегії розповів заступник голови Мінінфраструктури Віктор Довгань у публікації "Транспорт в Європу: які новації прописані в галузевій стратегії", передає прес-служба Мінінфраструктури.

За потенціалом Україна має стати потужним транзитером між ЄС і Азією. Проте, незважаючи на те, що зараз транспорт становить 6,7% ВВП і 6% загальної кількості зайнятого населення (за результатами 2016 року), ця ціль все ще далека від реалізації. Цьому додаються і нові вимоги до транспорту – зараз галузь є невід'ємною складовою обороноздатності країни.

Нормативний акт встановлює ряд складних завдань: імплементація директив ЄС в рамках Угоди про асоціацію, впровадження принципів корпоративного управління та прозорості ухвалення рішень, розвиток конкуренції та лібералізація ринків, забезпечення належного фінансування модернізації транспортної інфраструктури, мінімізація впливу на навколишнє середовище, впровадження нових стандартів безпеки руху, підвищення рівня транспортного сервісу.

Національна транспортна стратегія визначає наступні цілі:

1. Впровадження ефективного державного управління у транспортній галузі;
2. Надання якісних транспортних послуг та інтеграція транспортного комплексу України в міжнародну транспортну мережу;
3. Забезпечення стійкого фінансування транспортного комплексу;
4. Підвищення рівня безпеки на транспорті;
5. Досягнення міської мобільності та регіональної інтеграції в Україні.
6. Розвиток залізничного транспорту:

- лібералізація ринку залізничних перевезень на основі рівноправного доступу до залізничної інфраструктури та справедливої конкуренції між перевізниками;
- забезпечення інтероперабельності з морським та автомобільним транспортом;
- оновлення потягового та іншого рухомого складу, продовження поетапної модернізації та подальшого розвитку залізничної мережі, забезпечення сумісності з TEN-T та регіональними залізничними мережами ЄС.

7. Розвиток авіаційного транспорту:

- лібералізація ринку авіаційних перевезень відповідно до очікуваної Угоди з ЄС про Спільний авіаційний простір (САП) з одночасною лібералізацією ринку авіаційних перевезень з країнами СНД, Близького Сходу, Азії та Африки;
- технічне удосконалення аеронавігаційної системи України, підвищення ефективності пропускної здатності повітряного простору України;
- розвиток пасажирських та вантажних термінальних комплексів з забезпеченням міжнародних стандартів якості обслуговування пасажирів.
Розвиток дорожнього господарства:
- збільшення обсягів фінансування дорожньо-будівельних робіт та забезпечення середньострокового планування;
- впровадження системи незалежного контролю якості дорожніх робіт;
- підвищення пропускної здатності дорожньої мережі шляхом впровадження інтелектуальних транспортних систем.

8. Розвиток автомобільних перевезень:

- поступова лібералізація міжнародних автомобільних вантажних перевезень та забезпечення процедури доступу на ринок автомобільних перевезень;
- посилення відповідальності учасників дорожніх перевезень за порушення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів;
- впровадження системи підтвердження професійної компетентності водіїв та персоналу автомобільного транспорту.

9. Розвиток морського транспорту:

- оновлення морського торговельного флоту, дноочисного та буксирного флоту та стимулювання конкуренції;
- концесія державних стивідорних компаній, розвиток інфраструктури глибоководних морських портів та будівництво спеціалізованих терміналів;
- спрощення процедур реєстрації суден під Державним прапором України та системи дипломування українських моряків, забезпечення дотримання міжнародних стандартів підготовки та оцінки кваліфікації.

10. Розвиток внутрішнього водного транспорту:

- модернізація річкової інфраструктури та скорочення річкових транспортних витрат;
- інтеграція внутрішніх водних шляхів в загальну логістичну мережу ЄС TEN-T та розвиток європейського водного коридору E-40 між Чорним і Балтійським морями;
- спрощення процедури доступу до судноплавства по внутрішнім водним шляхам суден під іноземним прапором.