Будівництво каналу через Вислинську косу: проблеми взаємин Польщі і Росії

Піднятий в російській пресі шум навколо спеціального закону про державні інвестиції Польщі в будівництво судноплавного каналу, який з'єднає Віслинську лагуну (Калінінградський залив) та Гданський залив, поступово почав зменшуватися. Однак заяви, зроблені тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Калінінградської області Антоном Аліхановим говорять про те, що епопея навколо даного проекту далека від завершення.

Схоже, прийшов час розібратися, що ж насправді відбувається навколо не надто великого за масштабами і з фінансових вливів проекту, і які інтереси переслідують Польща та Росія.

Почнемо з суті проекту. 24 лютого 2017 року польський Сейм прийняв законопроект, що передбачає будівництво судноплавного каналу, що з'єднує Гданський та Калінінградський заливи. Канал пройде по польській території Віслинської коси. Вже 4 квітня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда підписав відповідний Закон, який набрав чинності через 14 днів з дня публікації. Отже, з 18 квітня 2017 року Польща може розпочати проведення досліджень та початок проектних робіт з будівництва каналу завдовжки 1,3 кілометра та глибиною 5 метрів. Новий водний шлях буде розрахований для проходження суден довжиною 100 метрів, шириною 20 метрів та утопленням 4 метри. Почати будівництво планується вже у 2018 році, приблизне завершення проекту передбачається на 2022 рік. Орієнтовна вартість проекту близько 880 млн злотих (приблизно 220 млн євро), які будуть виділені державою.

У інформації до закону про будівництво каналу між Гданським та Віслинським заливами сказано, що даній проект призначений забезпечити цілорічну доставку вантажів кораблями під усіма прапорами в порт Ельблонг та інші порти Калінінградського заливу. «Будівництво судноплавного каналу буде здійснюватися, в першу чергу, в інтересах суспільства, і призначено забезпечити безпеку держави». Формулювання дуже цікаве й свідчить про те, що даний проект має скоріше політичний підтекст, ніж економічний.

Справа в тому, що єдиним входом в Калінінградський залив володіє Росія. Польську сторону така ситуація абсолютно не влаштовує, особливо після вступу країни в 2004 році до Євросоюзу. До цього моменту рух польських суден до порту Ельблонг регламентувався двосторонньою угодою про державний кордон від 16 серпня 1945 р., згідно з якою Радянський Союз дозволяв прохід вантажних кораблів у мирний час. Проте до 1991 року, у зв'язку з політичними відносинами двох країн, Польща цим правом не користувалася. Після розпаду СРСР з РФ були проведені переговори, після яких стала можлива реальна навігація, регулярно призупинювана Росією за різними приводами. Після вступу Польщі в ЄС, Росія  заявила про припинення дії Протоколу від 1945 року, хоча він був укладений на невизначений строк. Переговори, що відбувалися пізніше, призвели до підписання 1 вересня 2009 року угоди, яка значно обмежила повноваження Польщі, передбачені міжнародним морським правом при проходженні протоки Балтійської. При цьому 15 липня 2009 року Правління РФ видало постанову про судохідство в протоці Балтійській, згідно з якою передбачається можливість проходу в польські порти суден під прапором третьої країни лише за умови попереднього повідомлення за 15 днів адміністрації порту Калінінграда. Адміністрація порту може відмовити в видачі дозволу на прохід, аргументуючи його «сприянням обороні, безпеці та захисту навколишнього середовища». У зв'язку із відсутністю прогресу в переговорах щодо розблокування протоки Балтійської для проходження міжнародних суден, польська сторона прийняла рішення щодо відновлення проекту будівництва судноплавного каналу через Віслинську косу на своїй території, який розроблявся в 2006 році.

У самій Польщі відношення до будівництва каналу теж неоднозначне. Частина політиків і чиновників вважає його стратегічно важливим для розвитку порту Ельблонг та прилеглої області. Деякі сенатори називають його «економічно невигідним і екологічно варварським». Також проти будівництва каналу виступають екологи та мешканці Віслинської коси, яка є курортним регіоном. Вони бояться, що будівництво та подальша експлуатація каналу зроблять регіон непривабливим для туристів.

У поясненні до закону говориться, що перед початком проектних робіт будуть проводитися попередні консультації з адміністрацією Вармії і Мазур. Також не залишаться без уваги питання, пов'язані з екологією. У якості експертів виступлять регіональний директор з охорони навколишнього середовища в Ольштине, а також регіональний директор з охорони навколишнього середовища в Гданську.

Зрозуміло, що позбутися ролі єдиноцаря в Калінінградському заливі, втратити ручки тиску на Польщу та впливу на економіку регіону РФ не хоче. Саме тому в російській пресі піднялася така шумиха. Цікаво, що основними доводами російської сторони є твердження про порушення екологічної безпеки Віслинської коси. Для оцінки екологічних ризиків, пов'язаних з будівництвом каналу тимчасово виконуючий обов'язки губернатора Калінінградської області Антон Аліханов доручив створити спеціальну комісію, в склад якої увійдуть екологи, іхтіологи, океанологи, гідротехніки та інші спеціалісти.

Заявою Аліханова проект порушує кілька офіційних міжнародних документів, в тому числі і в рамках організації HELCOM (Гельсінська конвенція з охорони Балтійського моря) та конвенції Еспо (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті).