Міністр транспорту Литви: відмову від транзиту вантажів з РФ та РБ потрібно погоджувати на рівні ЄС

RU UA


Міністр транспорту Литви Маріус Скуодіс заявив, що коли його країна розглядає питання про повну відмову від транзиту вантажів з РФ і РБ через свою територію, необхідно домовитися як з Латвією та Естонією, так і на рівні Європейського Союзу (ЄС). Про це Логіст.Today дізнався з матеріалів, опублікованих порталами kauno.diena.lt та lrt.lt.

Міністр транспорту заявив, що Литва забезпечує максимальний контроль за транзитом вантажів з РФ та РБ, однак, «коли мова заходить про повну відмову в нуль, потрібна ширша група країн та рівень Євросоюзу». В іншому випадку, якщо країна піде подібним кроком поодинці, то «можна побачити всілякі наслідки».

Як приклад він навів ситуацію, коли у грудні 2022 року уряд Естонії заборонив державній залізничній компанії Operail перевозити товари російського та білоруського походження.


«Політично, я сказав би недипломатично, але ми бачимо якусь ситуацію, коли після того, як естонські залізниці ухвалили певні рішення, вантаж перейшов до латвійських залізниць. Через це ми, міністри трьох балтійських держав, розмовляємо одна з одною, щоб вирішити це питання до кінця. У нас є залізниці з інших країн, які можуть здійснювати перевезення, тому, ухвалюючи одне рішення, треба думати про всі наслідки»

Маріус Скуодіс

На думку глави транспортного відомства Литви, всі країни ЄС мають припинити торгівлю з РФ та РБ.


«Також ми маємо вантажівки. І одне питання – зовнішній кордон Євросоюзу, друге питання – внутрішній кордон із усіма перевезеннями на внутрішньому ринку. Нам потрібні стійкі та розумні рішення. Минулого року через зовнішній кордон ЄС проїжджали переважно вантажівки з країн ЄС, а не з Литви. Найкраще було б відмовитися від торгівлі, і тоді не довелося б говорити про різні види транспорту, будь то залізниці, фури з тієї чи іншої країни, кораблі»

Маріус Скуодіс

Чиновник також наголосив, що литовська залізниця (LTG) з метою недопущення обходу західних санкцій проти РФ та РБ останнім часом суттєво посилила контроль вантажів.


«Залізниці запровадили принцип нульової толерантності – це означає, що вантажі можуть пересуватися лише тоді, коли залізниці на 99,9% упевнені, що такі вантажі не порушуватимуть санкції, не створять загрози для репутації компанії та Литви. Мені здається, що найближчим часом ми, напевно, почуємо багато скарг від нашого бізнесу, тому що системи контролю як з боку митниці, так і з боку залізниці суттєво посилено».

Маріус Скуодіс

За словами міністра, «ведеться не одне досудове розслідування» та затримано «понад десяток вагонів» через обхід санкцій. Як приклад зниження транзиту він навів статистичні дані щодо залізничних перевезень:
- у січні-лютому 2023 року LTG перевезли менше 500 тис. тонн вантажів РФ та РБ;
- у 2022 році за аналогічний період було перевезено менше ніж 2 млн. тонн;
- у січні-лютому 2021 року цей показник становив 3 млн. тонн.

При цьому було зазначено, що більшість вантажів, перевезених у 2023 році, «іде транзитом до Калінінграда».

Маріус Скуодіс повідомив, що зараз уряд Литви займається питанням посилення відповідальності за порушення міжнародних санкцій. Для цього пропонується запровадити «накладення багатотисячних штрафів». Міністр вважає, що подібні заходи потрібні як невід'ємна частина комплексних рішень.


«Штрафи потрібні – це один із принципів»

Маріус Скуодіс

На підтвердження слів міністра транспорту, уряд Литви вчора підтримав законодавчу ініціативу Міністерства закордонних справ щодо запровадження «національних санкцій та накладення багатотисячних штрафів за порушення міжнародних санкцій».

Сейму Литви ще доведеться ухвалити рішення щодо цих законопроектів. Парламентаріїв просять розглянути законопроект терміново.

У відповідь на військову агресію РФ проти України МЗС Латвії, що триває, пропонує прийняти новий регламент національних санкцій. Зокрема, внесено пункт про зупинення прийому заяв на отримання візи для громадян РФ та РБ. Також бажано заборонити пересування громадян РФ через зовнішній кордон ЄС (за винятком випадків, коли вони відповідають вимогам, встановленим Литвою). Термін дії цього закону – 1 рік. Проте уряд матиме можливість, за потреби, продовжити дію санкцій.

Стосовно юридичних пропонується застосовувати високі штрафи «за порушення міжнародних та національних санкцій».

У пояснювальній записці до законопроекту, який покликаний внести поправки до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення та Закону про міжнародні санкції, йдеться, що «ініціатори вносять зміни до законодавчих актів, враховуючи геополітичне становище регіону та прагнення захистити інтереси країни та громадської безпеки».


«Покарання може бути призначене не лише за порушення міжнародних, а й за порушення обмежувальних заходів, встановлених правовими актами Литовської Республіки»

Витяг з пояснювальної записки

Законопроект передбачає застосування таких санкцій за порушення обмежувальних заходів:
- штраф у розмірі від 50% до 100% вартості товарів, послуг або коштів, що стали предметом порушення міжнародних санкцій або результатом операцій, але не менше 10 тис. євро;
- штраф від 10 тис. до 50 тисяч євро, коли об'єктом порушення міжнародних санкцій не є товари, послуги чи кошти.

При повторному порушенні санкцій протягом одного року або при сумі порушення понад 100 тис. євро передбачається накладення штрафу у розмірі до 5% від валового річного доходу, але не менше 100% вартості товарів, послуг або коштів, що стали предметом порушення міжнародних санкцій або внаслідок діяльності, та не менше 20 тис. євро.

Крім того, передбачено, що за правопорушення можуть накладатися не лише штрафи, а й конфіскація товарів, послуг чи інших коштів.

Як заявив заступник міністра закордонних справ Йонас Сурвілас, додатковим стримуючим фактором має стати посилення штрафів за порушення міжнародних санкцій щодо РФ та РБ. У законі пропонується передбачити можливість покарання компаній та конфіскації незаконно ввезених товарів.


«Я думаю, що багато заходів – штрафи, розголос, репутація – всі в комплексі дозволяють певним органам запобігати таким порушенням»

Йонас Сурвілас

Логіст.Today нагадує, що на кінець 2022 року Державна прокуратура Нідерландів порушила 45 кримінальних справ проти компаній, які оминули антиросійські санкції. Ще 27 розслідувань продовжуються.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Нідерланди: розпочато 45 кримінальних справ проти компаній, які оминають санкції ЄС проти РФ».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомити про
гість
0 коментарів
міжтекстових Відгуки
Подивитися всі коментарі

Цікаве

RU UK