Європейський Союз розпочинає реалізацію нового проекту - «Глобальні ворота»

Щоб зміцнити стратегічну інфраструктуру континенту, телекомунікації та енергопостачання, Європейський Союз впроваджує нову ініціативу – «Глобальні ворота» («Global Gateway»). Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого на порталі trasportoeuropa.it.

«Глобальні ворота» – відповідь Європи на «Новий Шовковий шлях». Вкласти у реалізацію ідеї планують 300 млрд. євро. Плани ЄС ще повністю не розкриті, але інвестиції в транспортний сектор, зосереджені переважно на східному кордоні співдружності, дають чітке уявлення про прийняту стратегію.

У Північно-Східній Європі найважливішим проектом є Rail Baltica. Це транскордонна залізнична мережа, що будується, протяжністю 870 км, яка з'єднає Естонію, Латвію і Литву з Білостоком і Варшавою. Роботи включають будівництво найдовшого залізничного мосту в Прибалтійських республіках, який протягнеться на 1,5 км через річку Неріс і будівельний майданчик якого вже відкрито, залізничного мосту через річку Даугаву в Латвії, а також нового центрального вокзалу в місті Рига. Завершення робіт, 85% фінансування із засобів програми Союзу Connecting Europe Facility, заплановано на 2026 рік і також призведе до оновлення прилеглих електричних мереж, які й досі пов'язані з мережами РФ.

Потім інвестиції тривають у Польщі, де у найближчих планах старт проекту CPK (Centralny Port Komnikacyjmy), також відомого як «Солідарність». Це новий інтермодальний вузол, який поєднає інфраструктуру для повітряного, залізничного та автомобільного транспорту. Він включає будівництво на південний захід від Варшави найбільшого аеропорту в ЄС, площа якого складе 30 кв. км і який обслуговуватиметься дванадцятьма новими залізничними лініями загальною довжиною близько 2 тис. км нових колій.

Новий аеропорт у Радомі, на південний схід від Варшави, відкриється у 2023 році, а аеропорт Яна Павла II у Кракові-Баліці буде розширено за рахунок будівництва нового вантажного терміналу. Проект є частиною так званого Генерального плану, програми вартістю 100 млн. злотих (близько 21 млн. євро), призначеної для будівництва складу площею 2,7 тис. кв. м, офісної частини, а також нових під'їзних колій, як автомобільних, так і залізничних.

Щодо інвестицій у дорожню галузь, то вони будуть зосереджені на розвитку шосе S10 між Варшавою та Щецином, шосе A50 навколо столиці та шосе A2 між Варшавою та Лодзью. У той же час вже відкриті для руху деякі ділянки Via Carpatia S19, нової автомагістралі, яка з'єднає північ та південь країни та простягнеться на відстань близько 700 км. Роботи офіційно включені до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T) і, отже, вони зможуть скористатися європейським фінансуванням, яке гарантує їх завершення.

Далі Румунія підписала у серпні 2022 року важливий фінансовий контракт через Pnrr Skopje у Північній Македонії для модернізації своєї залізничної інфраструктури до 2030 року. Нинішня мережа дуже широка та розгалужена, але також застаріла і завдяки затвердженим проектам буде доведена до європейських стандартів. Потяги зможуть рухатись зі швидкістю 160 км/год, залізничні переїзди будуть ліквідовані, а вся мережа буде електрифікована. Крім того, до кінця 2023 року буде відкрито міст Бреїла через річку Дунай, найдовший у Румунії та другий по довжині висячий міст у всій Європі.

Європейська комісія також схвалила виділення 110 млн євро на модернізацію залізничного коридору у західній Болгарії між Софією та сербським кордоном. Маршрут є частиною ширшого коридору, що з'єднує Туреччину з Центральною Європою і покликаного створити гідну альтернативу євразійському руху через РФ. Інвестиції відповідають плану European Green Deal щодо просування стійких вантажних перевезень, і очікується, що вони будуть завершені до 2027 року.

А 21 лютого у Софії відбудеться Саміт з удосконалення залізниць на Балканах, присвячений розвитку балканських інфраструктур та підтвердженню стратегічної важливості регіону. Одним із ключових проектів на порядку денному буде залізниця між Скоп'є та болгарським кордоном, життєво важлива інфраструктура, що з'єднує порт Дуррес на Адріатичному морі з портом Варна на Чорному морі нового залізничного коридору, який з'єднає Грецію та Болгарію та буде необхідним для руху товарів між Егейським та Чорним морями, а також портом Русе на річці Дунай.

Видання зазначає, що вирішальним поштовхом для реалізації цих проектів стали події в Україні. І тепер усі названі ініціативи «набувають форми, у тому числі й насамперед завдяки виділеним коштам ЄС».

Логіст.Today нагадує, що нова стратегія німецького уряду щодо Китаю, яка спрямована на зниження залежності Німеччини від Піднебесної, викликала неоднозначні реакції та думки експертів із цього приводу розділилися.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу «Експерти намагаються передбачити наслідки нової стратегії Німеччини щодо Китаю».

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram