Білорусь готова "залити" Україну дизпаливом

Білорусь має намір розпочати постачання в Україну дизельного палива власного виробництва нафтоналивними судами по Дніпру. Про це Логіст.Today дізнався із заяви представника «Білоруського морського пароплавства» Сергія Зубка, яку він зробив на конференції «Вантажні перевезення річкою Дніпро. Вантажоструми, інфраструктура, інвестиції».

У травні поточного року до Києва з Республіки Білорусь буде здійснено перше постачання дизельного палива виробництва Мозирського нафтопереробного заводу. Доставка пального буде проведена річкою Дніпро двома нафтоналивними судами вантажопідйомністю 750 тонн кожне. Також Сергій Зубко заявив, що цей проект не має одноразового характеру, і наразі розробляється схема доставки водним транспортом палива на постійній основі.

Чиновник також поінформував, що спочатку постачання планується здійснювати двічі по два рази на місяць, але в перспективі кількість таких рейсів, можливо, збільшиться.

Логіст.Today нагадує, що у 2016 році в Україні відбулося різке зниження постачання дизельного палива від білоруських, польських та литовських виробників. Причиною цього явища є відновлення поставок дизельного палива від російського виробника «Роснефть» трубопроводом «ПрикарпатЗахідтрансу», які були припинені у 2014 році.

У результаті після появи конкурентного за ціною дизельного палива Євро-5 Самарської групи НПЗ Роснафти російський виробник вигідно зайняв на вітчизняному ринку 24,4% від усього імпорту.

Також нагадуємо, що у березні 2017 року в Бресті пройшло IX засідання українсько-білоруської робочої групи з питань транспорту, під час якої обговорювалася можливість відновлення міжнародних перевезень водним транспортом та включення річкового маршруту Е-40 до Транс-Європейської транспортної мережі (TEN-T) .

Запуск активного комерційного судноплавства міжнародною водною магістраллю Е-40 є одним із пріоритетів Національної транспортної стратегії України до 2030 року. Інтерес до проекту виявили також Мінськ та Варшава, які підписали меморандум про Е-40.

Проте білоруські екологи виступили проти реалізації цього проекту, вказуючи на майбутні негативні наслідки для «легких Європи» – Прип'ятського Полісся. Їх підтримали білоруські економісти, які вказали на величезні суми бюджетних вливань в економічно сумнівний проект із багатьма різноманітними ризиками, схожі на політичну авантюру.