Фарид Сафаров: диджитализация транспортной отрасли позволит избавиться от коррупции, а также упростит жизнь гражданам и бизнесу

Сейчас много говорится о диджитализации и цифровой трансформации. Главный девиз правительства и президента – это «Страна в смартфоне». Специально для Логист.Today даст интервью генеральный директор Директората цифровой инфраструктуры на транспорте Министерства инфраструктуры Украины Сафаров Фарид.

Фарид, расскажите пожалуйста, что делается в разрезе этой диджитализации в инфраструктуре, для того, чтобы услуги и сервисы правительства стали более цифровыми?

Одним з перших завдань, яке перед собою поставив міністр інфраструктури Владислав Криклій, як тільки отримав цю посаду, було продовження політики «Держава в смартфоні». Безпосередньо ми проаналізували всі галузі, всі види транспорту і оцінили найбільш корупційно ризиковані, найбільш неоптимізовані та неавтоматизовані сфери, і вирішили їх оцифрувати.

Наприкінці минулого року, на початку цього року ми фактично запустили портал, який був презентований міністром інфраструктури Владиславом Кріклієм і віце-прем'єр-міністром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим - Транспортний портал електронних послуг (e-transport.gov.ua). На цьому порталі ми розмістимо в усіх напрямках і по всіх типах транспорту основний функціонал, завдяки якому клієнт, тобто юридична особа, бізнес або громадянин України, зможе замовити якісні послуги.

Навіщо ми це робили? По-перше, щоб уникнути тих корупційних ризиків, які є. Зробити процес автоматизованим, прозорим і, звичайно ж, щоб надавати набагато якісніші послуги, аніж, коли вони надавалися в паперовому вигляді або у вигляді довгих черг на пунктах видачі дозволів або в центрах, де приймалися або видавалися якісь документи для окремих категорій.

Одними з базових речей, які ми вже запустили - це проект електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) і цей портал повинен стати єдиною централізованою базою даних цих ТТН, а також бронювання дозволів на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень.

Подальші наші плани - в квітні запустити частину функціоналу для «Електронного кабінету моряка», оскільки це теж окрема категорія громадян, які здійснюють свою трудову діяльність і стикаються з дуже непрозорими процесами під час дипломування, під час отримання якихось сертифікатів, дозволів на трудову діяльність і так далі.

Фарид, если не секрет, расскажите о Вашей профессиональной карьере. Как Вы пришли на эту должность?

Насправді, до цього я був дотичний до цифрових проектів, але займався безпосередньо фінансовими технологіями, і був причетний більше до банківського сектору. При цьому мав певний досвід стажування та практикування в різноманітних міністерствах. Чому я побажав піти на державну службу? Не через то, що я є великим прихильником служби державі, а тому що я побачив можливість реалізовувати свої навички в цифровому напрямку саме на державному рівні. Я прийшов на рівень державного експерта, пройшовши конкурс, і поступово дійшов до посади генерального директора.

Основний мотив, і чому саме інфраструктура? Оскільки це одна з тих сфер, в якій я особисто, як громадянин, як пасажир, був користувачем цих послуг держави. Була певна незадоволеність окремими процесами, і мета, першочергова, яку я ставлю перед собою - це те, що, виходячи з дому, я можу отримувати якісно ті послуги, над якими я сам тут зі своєю командою, командою міністерства працюю.

Конечно же всех волнует вопрос перегрузов. Как мы будем бороться с перегрузами?

Перевантаження фур, які їздять по дорогах України, є основною причиною, чому ми скаржимося на якість цих доріг. Ми вкладаємо шалену кількість грошей, для того щоб побудувати або реконструювати якісь дороги, а потім виходить так, що проїжджає фура, яка перевантажена на 100% щонайменше, іноді буває в 3-4 рази більше вантажу перевозить, і звичайно, жодний асфальт не може витримати навантаження більше, ніж визначено його фізичними і технічними характеристиками.

Для того, щоб боротися з перевантаженням, у держави є окрема організація - це Державна служба з безпеки на транспорті, в обов'язки якої входить здійснення безпосереднього габаритно-вагового контролю на дорогах України.

Якщо ж говорити про цифрові інструменти, за допомогою яких ми намагаємося з цим боротися, то, по-перше, це системи зважування в русі (так звані Weight-in-Motion, WiM), по які ми говоримо. У минулому році ми почали пілотний проект, «Укравтодор» та Міжнародний банк підписали угоду про те, що пілотно ми встановимо шість WiM навколо Києва і протестуємо взагалі ефективність використання цього ноу-хау для України.

Безпосередньо вже цей пілот розпочався. Чотири WiM вже встановлені, але для того, щоб забезпечити потребу «Укравтодору» контролювати якість цих доріг, для забезпечення вимог пасажирів їздити по якісним дорогам, нам необхідно, щонайменше, чотириста WiM, які мають бути розташовані по всій території України. Ми розуміємо, що має бути певна логіка в тому, де саме розташовувати ці WiM. Це каскад Дніпра, тобто переїзд з правого на лівий берег, це промислові зони і зони, які пов'язані з агросектором, пов'язані з портовою індустрією і так далі. Тому зараз ми ведемо активний діалог з нашими донорами (Міжнародними фінансовими організаціями), які готові залучитись до цього і безпосередньо з Європейським інвестиційним банком, щодо встановлення і закупівлі ще, щонайменше, 150 WiM.

Звичайно ж, чим більше WiM, тим краще. При цьому є такий момент, встановлюючи WiM, ми тим самим руйнуємо фактично інші дороги, які проходять паралельно з основною магістраллю. Тому що водії намагаються уникнути покарання і виїжджають на дороги міського або місцевого значення, і звичайно там асфальт взагалі не придатний для того, щоб витримувати таке навантаження. Тому це має бути комплексна стратегія, яку якраз «Укртрансбезпека» разом з міністерством та «Укравтодором» наразі і розробляє. Вся ця інформація буде сходитись до єдиного центру обробки даних, для того, щоб здійснювати функції з автоматичної фіксації та подальшого притягнення до відповідальності осіб, які порушуючи закон возять в своїх фурах набагато більше, аніж це дозволено.

На различных встречах и семинарах сейчас много говорится о е-ТТН. Я так понимаю, что это инициатива Министерства инфраструктуры. Расскажите пожалуйста, как это будет, когда это будет и что ожидает перевозчиков?

У 2018 році ми розпочали процес внесення змін до наказу міністерства, в якому передбачили можливість використання електронної товарно-транспортної накладної. Але, побачивши, що немає взаємного обміну даними між тими потенційними провайдерами систем документообігу, які обмінювалися б даними (оскільки в процесі є декілька суб'єктів - вантажовідправник, вантажоотримувач, перевізник), з огляду на все це, ми вирішили, що держава має певним чином регулювати цей напрямок. Причому ця регуляція більше технічна, аніж, умовно кажучи, контролююча. Ми зараз створюємо центральну базу даних. Фактично вона вже створена. У нас є постанова Кабінету міністрів про запровадження експериментального проекту щодо використання електронних товарно-транспортних накладних. І наразі Україна поступово крокує до того, щоб взагалі відійти від паперових ТТН і перейти повністю на автоматизовані товарно-транспортні накладні.

Одразу розпочнемо з того, кому це вигідно. Щонайменше, це вигідно кожному учаснику процесу, оскільки вони будуть заощаджувати шалені гроші, які використовували на закупівлю та друк папірців. Це перший момент. Другий момент - набагато легше внести необхідні зміни в електронний документ, аніж передруковувати інший документ і дописувати якусь інформацію. Третій момент - це процес використання паперового ТТН, який викликав дуже великі затримки у взаєморозрахунках між учасниками процесу, оскільки цей документ є первісним для податкової.

Податкова завжди вимагала здійснювати розрахунки, вимагає і на даний момент згідно законодавства, здійснювати розрахунки лише за наявності підписаного всіма сторонами документа. Виходить, що ви надіслали поштою, очікували декілька днів, коли вона (паперова ТТН) туди прибуде. Потім інша сторона підписувала і повертала вам підписаний документ. І лише після цього здійснювались взаєморозрахунки. Фактично, кожен з учасників процесу вивільняє з обігу ті гроші, які вони, умовно кажучи, були змушені заморозити, оскільки очікували ці документи. Це перший момент. Другий момент - економія на папірцях. І третій момент, який при всьому при цьому здійснюється - це консолідована база даних, яка дозволить навіть підприємцям здійснювати свій внутрішній аудит і облік набагато ефективніше, оскільки у них все буде чітко регламентовано, зафіксовано і так далі.

Кому це не вигідно? Дуже багато людей, які зловживали тими ж перевантаженнями, або не сплачували податки при здійсненні вантажних перевезень, намагаються якимось чином підняти галас, що це якась система, яка дозволить державі абсолютно чітко контролювати кожне перевезення, бачити хто і скільки відправляє і так далі. Хочу відразу розвіяти, центральна база даних не буде бачити таку інформацію. Єдине, що будемо фіксувати у себе на рівні Міністерства інфраструктури в межах наших повноважень - це точка відправлення вантажу, фінальна точка, куди вантаж повинен приїхати, додатково буде інформація про учасників процесу. У них є зацікавленість в тому, щоб ми зафіксували цей факт.

Щодо інформації безпосередньо про вантаж, який саме це вантаж, ми звичайно ж не будемо запитувати до якої саме групи товарів він відноситься. Можете перевозити все що завгодно в рамках законодавства. Однак для підакцизних груп товарів у нас буде окрема позначка, оскільки паралельно з цим повинна бути електронна звітність перед податковою, щодо перевезення підакцизних товарів. Наприклад, алкоголь, молочна продукція, тютюн і так далі.

З метою боротьби з перевантаженням, ми будемо запитувати інформацію про обсяг або тоннаж вантажу, який перевізник планує транспортувати. Навіщо ми це робимо? З огляду на те, що ми будемо запитувати номерні знаки кожного автомобіля, ми зможемо проаналізувати технічні характеристики транспортного засобу. Кожен автомобіль має максимальну вантажопідйомність, дозволену, і ми розуміємо, що цей автомобіль на 20 тонн. Таким чином, якщо його завантажити більше, ніж дозволено, 25-30-40 тонн, то це вже є порушенням. По-перше, це вже є небезпекою на дорозі. Оскільки технічні характеристики, гальмування і так далі перевантаженого автомобіля є набагато гіршi. І з огляду на все це, ми не будемо дозволяти оформлювати товарно-транспортну накладну на автомобіль, який передбачається використовувати для перевезення вантажу, більшого, ніж це передбачено нормами, стандартами і, безпосередньо, законодавством в розрізі боротьби з перевантаженням фур.

А теперь поговорим о погоде. Многие европейские страны на протяжении многих лет используют системы RWIS (Road Weather Information System). Планирует ли Украина внедрять подобные системы на дорогах? Ведь они позволяют снизить аварийность на дорогах и таким образом сохранить жизни.

Україна готова і буде імплементувати найкращий досвід наших колег з Європейського Союзу, підлаштовуючи його під наші, навіть погодні реалії, тому що у нас інший клімат, більш сувора зима. Тому на питання, чи будемо ми таке імплементувати? Відповідь - так. Це цифровий інструмент, по суті, який дозволяє дистанційно передбачити, що буде відбуватися на дорогах за 2 години. Це можливість для Служб автомобільних доріг, комунальних служб реагувати на потенційний ризик великого снігопаду або затоплення і так далі, виводити техніку, щоб розчистити дороги або зробити менш критичними наслідки цих погодних явищ.

Безпосередньо в деяких областях на рівні Служб автомобільних доріг та обласних рад вже деякі експерименти проводяться, пілотні проекти щодо встановлення цих метеостанцій. Хочу відразу сказати, що метеостанції в Україні є, вони побудовані і встановлені більш 8 років тому. Просто, на жаль, їх немає в тій кількості, щоб контролювати повністю ситуацію.

Зараз, в тому числі, «Укравтодор» працює над тим, щоб розробити певний стандарт і поступово запровадити ці метеостанції на основних магістралях. Навіщо це потрібно? Всі розуміють. Чи буде ефективність? Пілотні проекти демонструють, що так, ефективність є. Оскільки за 2 години можна передбачити взимку дуже великий снігопад і сконцентрувати техніку, яка буде його розчищати безпосередньо на тому кілометражі магістралі, де очікується негода. Чи можна це зробити швидко? На жаль, ні. Оскільки це вимагає дуже великого рівня фінансування. Якраз зараз ми знаходимося в процесі установки технічних умов для цих станцій і в тому числі пошуку фінансування для вирішення цієї проблеми. У нас є окремий Дорожній фонд, в якому є 5%, виділених на питання безпеки на дорогах. І потенційно саме в цьому напрямку ми будемо закладати фінансування на ці питання. Однак, в будь-якому випадку черговим завданням є створення дорожньої інфраструктури, яку потім необхідно контролювати. Тому основний акцент зараз у використанні грошей йде якраз на будівництво і капітальний ремонт наших доріг.

Расскажите, пожалуйста, нашим читателям, как происходит распределение разрешений и почему постоянно возникают с этим проблемы, и как это планируется решить?

Взагалі питання розподілу дозволів на здiйснення міжнародних вантажних перевезень був дуже, м'яко кажучи, гострою темою протягом останніх років. Що вирішив зробити міністр інфраструктури? Він відразу сказав, давайте думати над тим, яким чином нам зробити максимально прозорим процес розподілу разових дозволів на виконання перевезень. І на додаток до цього, ми в указі президента отримали пряму вказівку, що необхідно працювати над тим, щоб створити електронну систему розподілу цих дозволів.

На жаль, на даний момент дозвіл є паперовим документом, який передається по дипломатичним каналам окремою країною, наприклад, Польщею, до України. Кількість цих дозволів обмежена. У нас в принципі є дефіцит. Ми отримуємо, на жаль, менше дозволів, аніж потрібно на ринку. Тому в умовах дефіциту певні особи завжди зловживали видачею цих документів. Що ми вирішили зробити? На згадуваному мною Транспортному порталі електронних послуг ми створили бронювання дозволів. Як раніше могло бути? Ви завантажили фуру, під контракт, який ви отримали. Ви доїхали до пункту видачі дозволів або митниці. Приїхали і запитали, чи є в наявності цей документ, який коштує 49 гривень на місці. Вам відповіли - ні. У вас є два варіанти - або їхати десятки, сотні кілометрів, розвантажуватися, платити якусь штрафну санкцію за невиконання умов контракту і так далі. Або заплатити на місці грошей, для того щоб вам цей дозвіл видали. По суті - це дуже ненормально, коли громадянин України або бізнес, намагається здійснювати свою підприємницьку діяльність і держава не дає йому інструментарій, за який, в принципі, несе відповідальність. Тому система бронювання дозволів дозволила нам уникнути цих моментів, коли ви завантаженим приїжджаєте і з'ясовується, що немає дозволу. Ми фактично, умовно кажучи, «Booking» або «Airbnb» для цього сектора. У вас є тиждень часу з моменту бронювання дозволу, щоб приїхати на пункт видачі та отримати його. В принципі це дозволяє вам прогнозувати свої витрати, розуміти, коли ви зможете виїхати в рейс, розуміти, є дозвіл чи ні. І ми в електронному форматі відображаємо кількість вільних дозволів. І кожен місяць, коли ми видаємо новий пакет дозволів, ви бачите відразу цифри. І в принципі люди вже в перші хвилини починають їх бронювати. Ви бачите, як цифри змінюються. І у людей є тиждень. Якщо протягом тижня вони не забрали дозвіл, то він викидається назад в систему, відображається, що є вільний дозвіл і його може забронювати наступний, хто не встиг цього зробити раніше.

60% дозволів видається виключно через систему бронювання, 40% видається на пунктах видачі дозволів. Наша мета, дійти умовних 95% видачі дозволів через електронну систему бронювання, тому що, в першу чергу - це зручність. У другу чергу - це відсутність можливості спекулювати на дефіциті, а відповідно боротьба з тими корупційними факторами, які були раніше. Звичайно, були ті, хто не зацікавлений в прозорості цього процесу, хто отримував великі гроші завдяки використанню дефіцитної ситуації. Вони виступили проти і почали вигадувати байки про те, що цю систему можна зламати, в системі існують, умовно кажучи, вікна для того щоб в неї заходили ті, хто домовився і бронювали для себе ці дозволи. Все це байки. Дійсно, на початку система ніколи не може бути ідеальної, або через технічні характеристики, або тому, що потрібно підлаштовуватися під процес. Ми врахували всі ці основні вимоги перевізників, їх конструктивні зауваження, які вони адресували нам. І 2 березня випустили нову ітерацію системи бронювання дозволів. Раніше було, щонайменше по 50 дзвінків на день в службу підтримки. А з другого числа не було жодної скарги на систему і її роботу. Перевізники навіть написали два листи з подякою, що все добре працює і тепер набагато зручніше. А ті, хто намагалися спекулювати на цій тематиці, поступово відходять в сторону. Ми розуміємо, що ми залишаємо в сім'ях водіїв, перевізників та транспортних компаніях всі ті гроші, які раніше віддавали або на хабарі, або на будь-яких «рішал», які без черги щось знайдуть, щоб ти був впевнений у точному отриманні дозволу.

Фарид, расскажите, пожалуйста, о вашей следующей цели. Вы говорили об «Электронном кабинете моряка». Расскажите, пожалуйста, нашим читателям более подробно об этом сервисе.

Взагалі ми перед собою поставили багато різних цілей. Окрім того, що ми створюємо інструментарій, який буде зручний для перевізника, бізнесу і громадянина, в тому числі ми працюємо зараз над двома напрямками. Запуском єдиного електронного квитка на транспорті. Тобто у вас буде можливість купувати квиток на маршрут, а не на певний вид транспорту. І найближчим часом ми запустимо разом з «Укрзалізницею» і українською авіакомпанією пілотний проект, де ви одним кліком зможете купити собі і квиток на літак на переліт в межах України, і квиток на бориспільський Аероекспрес. Це приклад того, коли ми думаємо про громадянина, про зручність і так далі.

Окремо ми хочемо оцифрувати зараз всі реєстри, власниками яких є Міністерство інфраструктури та органи центральної виконавчої влади, які підпорядковані Кабінету міністрів через міністра інфраструктури. І це теж дозволить максимально прозоро доводити до вiдома бізнесу або громадян інформацію, якою володіє держава в особі міністерства.

І щодо «Електронного кабінету моряка» - це третій пункт, можна сказати «цифровий» пункт, в указі президента в напрямку інфраструктури. Ми розуміємо, що моряки - це особи, які витрачають дуже багато часу на роботу за кордоном, далеко від сімей, і приносять в економіку України, щонайменше, $ 3 млрд. на рік. Однак, не мають зручного інструментарію, який би дозволив отримувати свої документи і проходити повторні акредитації, сертифікації в навчально-тренувальних центрах і так далі. Оскільки вони заробляють непогані гроші, за мірками України, є зловживання в тому скільки коштує «отримання» кожного документа на кожній стадії. Все розпочинається з моменту отримання диплома моряка. Особа, яка закінчує вищий навчальний заклад, має потім отримати спеціально визначену в міжнародній конвенції медичну довідку, має пройти додаткове тренування в навчально-тренувальних центрах, скласти іспити в інспекції по дипломуванню моряків і отримати свій диплом моряка, для того, щоб почати взагалі свою кар'єру . Окремі моменти - це отримання певних сертифікатів на здiйснення окремих типів морської діяльності на кораблі. І третій момент - це звичайно питання посвідчення особи моряка, як звичайного, так і біометричного паспорта. Все це, на жаль, через зловживання різних осіб і навіть угруповань осіб, є вкрай корупційної тематикою. Прозоро, швидко і зрозуміло отримати ці документи неможливо. Моряки звиклися з тим, що вони змушені за кожен документ, який коштує 400 гривень, мають платити щонайменше $ 400.

Цю ситуацію на корені ми зможемо змінити завдяки імплементації «Електронного кабінету моряка». Всі ті процеси, про які я говорив - фіксування диплома, медичної довідки, сертифікацію в навчально-тренувальних центрiв і так далі, все це ми можемо перевести в електронний формат. Навіщо людині копіювати ці документи і отримувати підпис на них, що вони прийняті особою, яка без грошей просто так не приймає. Тому ми все це переводимо в смартфон, в комп'ютер, для того, щоб ви, як моряк, змогли взаємодіяти з органами влади, відповідальними за те, щоб ви змогли здійснювати свою трудову діяльність безпосередньо через цей кабінет. Це шалена кількість мільйонів доларів, які ходять не просто в сірій, а, я б сказав, в чорній зоні. Оскільки, в першу чергу, це корупційні гроші, це умисне створення певних дефіцитів і так далі. Ми це все оцифровуємо, для того, щоб вам, як морякові, було набагато простіше, прозоріше і швидше отримати будь-який документ. Ви маєте не стояти в чергах і шукати людей, які вирішать ваші проблеми, коли ви повернулися на один-два тижні до своєї сім'ї, дружини і дітей, а витрачати цей час вільно з родиною, поки ваші документи формуються і готуються завдяки імплементації електронних сервісів.

Фарид, благодарим Вас за то, что нашли время дать нам интервью. Было очень приятно с Вами пообщаться. Наши читатели получили исчерпывающую информацию о процессах диджитализации и цифровой трансформации, и надеемся на скорейшую реализацию.