Продовжуємо нашу рубрику «Справа №…», яку ведуть фахівці Юридичного департаменту Lardi-Trans.com. У цій рубриці ми даємо відповіді на найпоширеніші запитання наших Користувачів на прикладі конкретних справ Юридичного департаменту. І хоча наша Політика конфіденційності не дозволить нам розкрити всю інформацію, нехай вас це не бентежить — стаття буде однозначно корисною для всіх, хто пов'язаний з перевезеннями.

Отже, переходимо до Справи № 4 про договір перевезення вантажу в Україні.

Юридичний департамент Lardi-Trans.com постійно бере участь у розгляді скарг користувачів на отримані негативні відгуки та претензії, стикаючись при цьому з поширеними помилками: багато користувачів посилаються на наявність «усного договору перевезення», а інші стверджують, що підписана письмово «договір» -Заявка» не є договором перевезення.

На жаль, обидва ці твердження не відповідають дійсності, що призводить до суперечок та конфліктних ситуацій.

Про існування «усного договору перевезення».

Законодавство України регулює питання щодо форми договору перевезення однозначно:

• частина 2 статті 909 Цивільного кодексу України прямо передбачає, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
• частина 2 статті 307 Господарського кодексу України також прямо передбачає, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Таким чином, законодавство України зобов'язує укладати договори перевезення вантажу письмово. При цьому слід зазначити, що і стаття 909 Цивільного кодексу та стаття 307 Господарського кодексу України допускають можливість укладання договору перевезення вантажу письмово шляхом складання транспортної накладної, коносаменту або іншого перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Ці положення законодавства України повністю аналогічні до положень основного міжнародного документа, що регламентує міжнародні автомобільні перевезення вантажів. Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом. Ця Конвенція була прийнята 19 травня 1956 р. у Женеві, а набула чинності з 2 липня 1961 року. До Конвенції Україна приєдналася 16 лютого 2007 року.

Зазначені положення законодавства України та норми міжнародного права ПРЯМО ВИКЛЮЧАЮТЬ можливість укладання договору перевезення вантажу в усному вигляді, отже, підтвердженням укладання договору перевезення може бути лише письмовий документ.

Таким чином:

• Не допускається укладання договору перевезення вантажу в усному вигляді.
• Договір перевезення вантажу укладається ВИКЛЮЧНО в письмовому вигляді.
• Договір перевезення вантажу може бути укладений шляхом складання транспортної накладної, коносамента чи іншого перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Про «договор-заявку» як про договір перевезення вантажу в Україні.

Раніше ми вже з'ясували, що договір перевезення вантажу може бути укладений ТІЛЬКИ у письмовій формі або шляхом складання транспортної накладної, коносамента чи іншого перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Чи є «договір-заявка» самостійним договором перевезення вантажу?

Однозначно, якщо відповідає вимогам законодавства України.

Теоретично права існує поняття «істотні умови договору», тобто такі умови угоди чи угоди, без наявності яких договір втрачає сенс чи є нездійсненним.

Частина 1 статті 909 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірені їй іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на доручення вантажу (одержувач), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина 1 статті 307 Господарського кодексу України аналогічно визначає договір перевезення вантажу, додаючи ще одну умову: термін доставки вантажу.

Отже, законодавством України встановлено обов'язкові умови договору перевезення вантажу:

1) Найменування перевізника, відправника вантажу та його одержувача.

2) Маршрут доставки: місце, де вантаж довіряється перевізнику (місце завантаження) та пункт призначення (місце розвантаження).

3) Терміни доставки вантажу.

4) Вантаж, який підлягає перевезенню.

5) Плата за перевезення вантажу.

За наявності цих умов у підписаному всіма сторонами письмовому документі дозволяє говорити про наявність письмового договору перевезення вантажу.

Стаття 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом зазначає, що вантажний накладний зазначається:

• дата та місце складання вантажної накладної;
• ім'я та адресу відправника;
• ім'я та адреса перевізника;
• місце та дата прийняття вантажу до перевезення та передбачене місце його доставки;
• ім'я та адресу одержувача;
• ухвалене позначення характеру вантажу та спосіб його упаковки та, у випадках перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;
• кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування та нумерація місць;
• вага вантажу брутто або виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;
• платежі, пов'язані із перевезенням;
• інструкції, необхідні виконання митних та інших формальностей;
• заяву, що перевезення здійснюється відповідно до положень Конвенції.

Таким чином:

• Якщо підписаний сторонами документ містить: 1) найменування перевізника, відправника вантажу та його одержувача; 2) маршрут доставки: місце, де вантаж довіряється перевізнику (місце завантаження) та пункт призначення (місце розвантаження); 3) терміни доставки вантажу; 4) вантаж, що підлягає перевезенню; 5) плату за перевезення вантажу - зазначений документ може розглядатися як договір перевезення вантажу незалежно від найменування документа: "Заявка", "Договір-заявка" або інше.
• для договору міжнародного перевезення вантажу необхідно вказати у письмовому документі відомості, передбачені статтею 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом.