Німеччина: трудова експлуатація мігрантів залишається однією з найгостріших проблем

RU UA


Страйк водіїв вантажівок у Графенхаузені став яскравим прикладом опору трудової експлуатації мігрантів. Саме вона розплющила багатьом очі на умови життя людей, які приїжджають на роботу до Європи. Про це Логіст.Today дізнався з матеріалу, опублікованого німецьким виданням Frankfurter Rundschau (FR).

Умови праці та життя мігрантів у Німеччині досліджував Сашко Люббе, що й описав у своїй книзі «На дні системи». В основі книги лежать проблеми у трьох галузях: будівництві, м'ясній та транспортній. За словами автора, у кожній галузі існує певна форма експлуатації.


«Основна проблема цієї системи — публічні тендери, на яких ви повинні прийняти найдешевшу пропозицію... На федеральному рівні планується ухвалити закон про дотримання колективних договорів, але поки що існує лише його робочий проект. Ціль полягає в тому, щоб федеральні державні контракти отримували тільки ті компанії, які платять колективно узгоджену заробітну плату. Це було б важливим. Ще одним моментом може бути право на колективний позов у ​​трудовому праві. Тоді, наприклад, профспілки могли б подати до суду на роботодавця без участі працівника. Він міг залишитись анонімним. Це значно зменшить перешкоди на шляху до судових позовів»

Саша Люббе

Він додає, що серйозною проблемою є відсутність належного контролю. Особливу важливість має фінансовий моніторинг нелегальної зайнятості, який здійснюється митними службами.

Саша Люббе каже, що найбільш вражаючим та лякаючим під час дослідження для нього були умови життя та особисті історії мігрантів.


«Я пам'ятаю квартиру у Фюрті, яка була повністю зруйнована. Там у двох кімнатах жили семеро румунських будівельників. Хтось розпорошив духи, щоб покращити повітря, і стало ще гірше. Люди заплатили 350 євро орендної плати за ліжко, що загалом склало 2450 євро... Що мене справді зворушило, то це 25-річний румун, який працював на бійні в землі Північний Рейн-Вестфалія. Його заманили до Німеччини хибними обіцянками. Його помістили до маленької кімнати з двоюрідним братом, де стіни були мокрими та вкритими пліснявою. У чоловіка був однорічний син, якого він бачив лише п'ять місяців...»

Саша Люббе

За його словами, багато людей не мають можливості відстоювати свої права, адже більшість мігрантів, які приїжджають до Німеччини на заробітки, розміщуються в квартирах своїми роботодавцями. Якби вони поскаржилися, вони не лише втратили б роботу, а й опинилися на вулиці.

Однак одним яскравим прикладом опору системі став страйк водіїв вантажівок у Грефенхаузені.


«Грефенхаузен був приголомшливим. Бо зібралися разом люди, які цілими днями сидять у своїх вантажівках та ізольовані на роботі. Я вважаю, що страйк був важливий, тому що він відкрив багатьом очі на умови життя цих людей. Для написання книги я супроводжував двох узбецьких водіїв-дальнобійників у вихідні на зупинці для відпочинку. Вони живуть у своїх машинах. Вони не бачать своєї родини. Є багато речей, про які навіть не думаєш: вони хотіли піти за покупками, і їм довелося пройти чотири кілометри від паркування до магазину, бо такою вантажівкою туди не під'їдеш»

Саша Люббе

Автор «На дні системи» порівнює свій твір із легендарним дослідженням Гюнтера Вальраффа, який випустив книгу «Ганц внизу» 1985 року. За заявою Сашка Люббе, за минулі 40 років «деякі речі» не змінилися.


«У пана Вальраффа був зовсім інший підхід. Він замаскувався під турецького робітника і протягом двох років підробляв на різних роботах: на сталеливарному заводі, ресторані швидкого харчування, на будівництві. Я відчуваю до нього величезну повагу. Що мені здається цікавим, то це те, що система генеральних підрядників і субпідрядників вже існувала за часів Вальраффа. Книжка датується 1985 роком, коли робота вже систематично передавалась на аутсорсинг. Тоді, як і зараз, людям платили по-чорному і їм доводилося ганятися за зарплатою. Є паралелі, але є й різниця: Вальрафф зосередився на іноземних робітників, але німецькі колеги однаково іноді з'являються у його книзі. У таких галузях як будівництво чи м'ясна промисловість сьогодні майже немає німецьких робітників на некваліфікованому рівні. Там працюють майже одні іноземці»

Саша Люббе

Логіст.Today нагадує, що незважаючи на широке законодавство ЄС щодо автомобільного транспорту, покликане захищати права працівників та забезпечувати чесну конкуренцію, водії з країн, що не входять до ЄС, опиняються у пастці циклу зловживань та жорстокого поводження.

Дізнатися подробиці можна з матеріалу "Хвиля експлуатації на автомобільному транспорті в ЄС: страждають водії з третіх країн".

Читайте Логіст.Today на Новини Google і в Telegram

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомити про
гість
0 коментарів
міжтекстових Відгуки
Подивитися всі коментарі

Цікаве

RU UK