Історія запровадження ДВК в Україні. Частина №3

Логіст.Today продовжує серію матеріалів, присвячених габаритно-ваговому контролю (ДВК) на дорогах України. У цій частині ми розповімо про кроки влади щодо відновлення ДВК, у період 2016 – 2018 роки.

Загалом 2016 рік виявився більш урожайним на штрафи, ніж попередній. За перші 8 місяців «Укртрансбезпека» зібрала штрафів майже на 1,8 млн. гривень. При цьому Одеська область захопила лідерство зі штрафів – 355,3 тис. гривень.

Уряд погодився з пропозицією Міністерства інфраструктури України (МІУ) та запровадив заборону на рух вантажних автомобілів загальною масою понад 40 тонн або більше 11 тонн на вісь (для контейнеровозів – понад 46 тонн) на дорогах загального користування. Крім цього, було введено обмеження на рух вантажівок дорогами місцевого значення, якщо їх загальна маса перевищувала 24 тонни (або більше 7 тонн на вісь).

Проте, незважаючи на збільшення кількості штрафів, принципових змін у 2016 році не відбулося. Із 38 пересувних габаритно-вагових комплексів, закуплених у період 2005-2008 років, у «Укравтодору» у працездатному стані залишилося всього 27. Проте саме у 2016 році в «Укртрансбезпеці» вперше заявили, що найближчим часом коштом Євросоюзу буде придбано 78 сучасних мобільних лабораторій, до складу яких входитимуть габаритно-вагові комплекси.

2017 рік щодо ефективності боротьби з перевантаженнями не сильно відрізнявся від попереднього. Проте дотримання вагових норм стало одним із пріоритетних питань для влади, оскільки приблизно 90% українських доріг вимагали ремонту. У 2017 році порушень габаритно-вагових норм було виявлено на 68% більше, ніж у 2016 році. Загалом штрафів та плати за проїзд було нараховано 17,6 млн гривень та 2,2 млн євро відповідно.

На початку 2017 року до Верховної Ради було подано законопроект №4660-д «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових чи габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі)», який , зокрема, передбачав адміністративну відповідальність відправника вантажу за порушення габаритно-вагових норм.

На цьому якісь значні ініціативи влади у першому півріччі й закінчилися. Про проблему перевантажень багато говорили та обіцяли її вирішити.

Наприкінці серпня на засіданні уряду тодішній голова «Укртрансбезпеки» Михайло Ноняк повідомив, що ось-ось почнеться постачання мобільних лабораторій із комплексами ДВК, а до кінця року його відомство має отримати усі 78 укомплектованих автомобілів.

В результаті, 6 листопада 2017 року, з 1,5-місячною затримкою, «Укртрансбезпека» представила в Києві на Софійській площі 26 мобільних габаритно-вагових комплексів, купівлю яких профінансувала Європейська комісія.

На цьому заході Михайло Ноняк заявив, що «Укртрансбезпека» збирається контролювати під'їзд вантажівок до державних та приватних терміналів.

До речі, саме у 2017 році експерти, окрім корупції на постах вагового контролю, почали наголошувати на недоліках існуючої системи ДВК. По-перше, за законом інспектори «Укртрансбезпеки» не мали реальної можливості впливати на водіїв, які порушують вагові норми. Дуже часто траплялися випадки, коли далекобійники зупинялися перед пунктом вагового контролю і просто чекали, коли інспектори закінчать свою роботу. По-друге, дуже відчувалася недостатня укомплектованість штату «Укртрансбезпеки». Наслідком цього була неможливість роботи пунктів вагового контролю у режимі 24/7, отже ГВК має низьку ефективність. По-третє, водії на перевантажених фурах досить швидко знайшли лазівки, щоби об'їжджати пункти ГВК.

2017 знаменний ще й тим, що Міністерство інфраструктури України вперше почало серйозно говорити про впровадження інтелектуальної транспортної системи зважування автотранспорту під час руху (Weight-in-Motion, або WiM). Дізнатися подробиці можна тут.

У лютому 2018 року у МІУ відбулася нарада «Фінансування інфраструктурних проектів за участю Європейського інвестиційного банку». Під час засідання було озвучено інформацію, що влітку розпочнеться монтаж першого комплексу автоматичного вагового контролю (WiM). Трохи пізніше було заявлено, що до кінця року Укравтодор планує встановити шість систем WiM.

П'ять комплексів мали намір змонтувати на наступних дорогах:

• М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі;
• М-01 Київ – Знам'янка;
• М-05 Київ – Одеса;
• М-06 Київ – Чоп;
• М-07 Київ – Ковель – Яготин.

Було заявлено, що контроль здійснюватиметься на приміських ділянках для транспорту, який в'їжджає до столиці. Ще один комплекс планувалося побудувати на трасі М-06 Київ – Чоп у напрямку Житомира.

Навесні 2018 року Кабінет Міністрів України (КМУ) ухвалив цільову програму з капітального ремонту доріг на 2018-2023 роки. У зв'язку з цим тодішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман зажадав від профільних відомств посилити ДВК на дорогах країни. Тоді ж КМУ усунув з посади голови «Укртрансбезпеки» Михайла Ноняка та призначив щодо нього службове розслідування.

Влітку 2018 року розгорілася епопея навколо заяви виконувача обов'язків голови «Укртрансбезпеки» В'ячеслава Дідковського. Він висловив ідею надати відкритий доступ до даних зважування системи WiM. Тобто інформація від автоматичних систем мала надходити одночасно на пункти контролю «Укртрансбезпеки» та на відкритий сервер. Відповідно, дані про перевізників, які порушують вагові норми, мали стати доступними для громадськості.

На думку Дідковського, це дозволило б створити додатковий громадський тиск на компанії, які принципово не дотримуються вагових норм та руйнують автомагістралі перевантаженим транспортом. Подібна ініціатива викликала безліч питань щодо законності такого рішення.

У серпні 2018 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) за результатами планової перевірки в «Укртрансбезпеці» виявило порушення вимог статей 56, 57 та 58 Закону про організацію та проведення спеціальних перевірок щодо кандидатів на посади.

В'ячеславу Дідковському, який виконував на той момент обов'язки голови «Укртрансбезпеки», було винесено припис, який передбачає усунення виявлених порушень та проведення службових розслідувань щодо встановлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами відомства вимог закону.

Восени 2018 року Рахункова палата України опублікувала звіт з результатами аудиту ефективності використання коштів спеціального фонду Державного бюджету «Укртрансбезпекою» за період 2017 року та 6 місяців 2018 року. У ньому було зазначено, що відомство непродуктивно використало понад 110 млн. гривень.

Також у звіті було заявлено, що Україна щороку недоотримує від 447 млн. до 1,34 млрд. гривень від не нарахованих штрафів за недотримання вагових норм перевізниками у зв'язку з прорахунками в управлінні «Укртрансбезпекою».

У фінальній статті Логіст.Today розгляне, як розвивався ДВК в Україні у 2019 році та на початку 2020 року.