Згідно з новим звітом, опублікованим Голландським дослідницьким інститутом DRIFT, Роттердам має достатній потенціал, щоб стати не лише провідним портом з обробки вантажопотоків нафти, але також міжнародним хабом з обробки та виробництва водню. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого виданням Port Technology.
У звіті йдеться, що навіть після досягнення цілей скорочення викидів вуглецю, Північно-Західна Європа залишатиметься основним нетто-імпортером енергетичних ресурсів, насамперед водню. На думку авторів звіту, до 2050 року залежність країн Північно-Західної Європи від джерел енергії, що імпортуються, може зрости до 60%, а в Нідерландах – до цілих 75%.
Тому порт Роттердама має унікальну можливість стати провідним транспортним вузлом обробки вантажопотоків водню в Північно-Західній частині Європи. Йдеться не лише про споживання та ранні стадії виробництва водню, а й, насамперед, про імпорт та торгівлю цим ресурсом.
Ян Ротманс, професор із перехідних процесів у DRIFT, зазначив, що для того, щоб порт міг стати найважливішим водневим хабом, необхідні інвестиції не лише у «зелений» водень, а й у «синій», що виробляється з використанням природного газу. Хоча на сьогоднішній день "зелений" водень, як і раніше, є відносно дорогим варіантом, а протягом наступних десяти років "зеленої" енергії виявиться недостатньо, щоб забезпечити великомасштабне виробництво водню.
Логіст.Today також нагадує про те, що у лютому порт Роттердама запустив еко-ініціативу для внутрішніх водних шляхів Європи. Спільно з енергетичною групою E.ON і компанією DeltaPort Niederrheinhäfen порт переобладнатиме баржі для вантажоперевезень внутрішніми водними шляхами на акумуляторну та водневу тягу.
Пілотна частина проекту перевірятиметься на німецьких внутрішніх водних шляхах, зокрема, у містах Ферде (Voerde) та Везель (Wesel) (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія), де розташовані об'єкти компанії DeltaPort. Планується, що в цьому регіоні буде розгорнуто безпечну (чисту) мережу портів. Кінцевою метою проекту є створення до 2050 року транспортної мережі внутрішніх водних шляхів між портом Роттердам та європейськими регіонами без шкідливих викидів, зокрема СО2.