Економісти з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (wiiw) нещодавно опублікували доповідь «Як витрачати гроші: пропозиції щодо відновлення Європи після COVID-19», де стверджують, що проект «Європейський Шовковий шлях» може сприяти відновленню Європи після пандемії COVID-19. Про це Логіст.Today дізнався із матеріалу, опублікованого порталом railfreight.com.
На думку дослідників, для більш ефективного відновлення ЄС після пандемії коронавірусу, яка завдала серйозного удару по економіці всіх країн, необхідно буде витратити щонайменше 2 трлн євро замість 750 млрд євро, як планувалося. Кошти необхідні не тільки для транспорту (також громадської охорони здоров'я та енергетики), але й для нормального функціонування транспортної мережі, яка відіграє важливу роль.
За заявою виконавчого директора wiiw Маріо Хольцнера, проект «Європейський Шовковий шлях» (ESR) є модальною пропозицією, в якій важливу роль відіграють країни Східної Європи. У доповіді йдеться, що інфраструктура Європи перебуває у поганому стані, а поточні європейські інфраструктурні ініціативи є недостатніми та фрагментарними. ESR може поєднати промислові райони на заході із густонаселеними, але менш розвиненими регіонами на сході континенту.
Після завершення будівництва, «Європейський Шовковий шлях» протягнеться сушею приблизно на 11 тис. кілометрів північним маршрутом з Лісабона в Уральськ на російсько-казахстанському кордоні і південним маршрутом з Мілана до Волгограда і Баку. Центральними пріоритетними напрямками є маршрут з Ліону до Москви на півночі та з Мілану до Констанци на півдні. Південний маршрут поєднає Центральну Європу з Чорноморським регіоном та прибережними державами Каспійського моря.
Логіст.Today нагадує, що в ранніх дослідженнях Віденського інституту міжнародних економічних досліджень заявлялося про необхідність реагування Європи на ініціативу Китаю «Новий Шовковий шлях» за допомогою узгодженої інфраструктури та власної транспортної стратегії, щоб використати свій економічний потенціал.
Для досягнення цієї мети влада ЄС та держав-членів не повинна покладатися на китайську ініціативу «Один пояс і один шлях», а вкладати кошти в проекти, які відповідатимуть європейським пріоритетам. Тим не менш, «Європейський Шовковий шлях» можна розглядати як доповнення до зусиль Китаю.