Рахункова палата ЄС поставила під сумнів повноцінний запуск TEN-T у строк

Аналіз восьми великих транскордонних проектів ЄС, за якими загальний обсяг інвестицій становить 54 млрд євро, показав, що їх не буде реалізовано вчасно. Таким чином, Трансєвропейська транспортна мережа (TEN-T) не зможе бути запущена до 2030 року, як планувалося. Про це Логіст.Today дізнався зі звіту, опублікованого Рахунковою палатою Європейського Союзу.

До мегапроектів ЄС, які розглядала Рахункова палата, у тому числі потрапили: Rail Baltica, базовий тунель Бреннер, Фемарнбельтський тунель та тунель між Ліоном та Туріном. Отримані результати невтішні - закінчення будівельних робіт на всіх об'єктах, в середньому, завершиться не раніше, ніж через 11 років.

Крім того, сумарні витрати збільшилися на понад 17 млрд євро. Як головні причини називаються конструктивні зміни та зростання обсягів проектів, а також їх неефективна реалізація. Найбільше збільшення інвестицій майже в 3 рази продемонстрував проект будівництва каналу між Сеною та Шельдою. У Румунії аудитори виявили, що нова ділянка автомагістралі А1 не використовується, а дві ділянки були неправильно з'єднані. У результаті, «це призвело до неефективного використання коштів і марнування ресурсів».

У звіті також йдеться, що процес планування інвестицій у дані проекти має бути покращено. Було відзначено дублювання фінансування, неефективність використання коштів, подолання серйозних бюрократичних бар'єрів, а також низьку ефективність чи відсутність належного нагляду над виконанням проектів. Зокрема, моніторинг ЄС, пов'язаний із співфінансуванням на суму 7,5 млрд євро, є недостатнім. При цьому, не було зроблено критичної оцінки довгострокового прибутку та вартості проектів.

Крім того, Рахункова палата ЄС вважає, що більш ранні прогнози вантажопотоку в тунелі між Ліоном і Туріном та на водному шляху між Сеною та Шельдтом набагато вищі, ніж поточний обсяг перевезень. Розрахунки для маршруту Rail Baltica і тунелю Фемарнбельта були явно занадто оптимістичні. Швидкісна дорога між Копенгагеном і Гамбургом коштуватиме до 46 млн євро за кілометр, при цьому її користуватиметься лише один мільйон людей на рік, «що занадто мало, щоб бути економічно вигідним».

У документі наголошується, що оскільки вісім проектів є центральними зв'язками, затримки їхньої реалізації ставлять під загрозу безперебійне функціонування п'яти з дев'яти коридорів TEN-T. Крім того, аудитори зазначили у звіті, що основною виявленою проблемою є відсутність координації між 13 країнами ЄС, які беруть участь у проектах (країни Балтії, Бельгія, Данія, Німеччина, Фінляндія, Франція, Італія, Австрія, Польща та Іспанія). Схоже, вони їхній владі воліють здійснювати національні інтереси, а не підтримувати транскордонні проекти. Німеччина не є винятком.

Аудитори Рахункової палати ЄС також поставили під сумнів екологічні вигоди від проектів, що реалізуються.

Логіст.Today нагадує, що у лютому поточного року Європейська асоціація залізничних вантажоперевезень (ERFA) вимагає від Єврокомісії перегляду нормативів, щоб забезпечити зростання галузі залізничних вантажоперевезень. Для цього необхідно модернізувати шляхи, гармонізувати правила експлуатації вантажних поїздів на міжнародному рівні та розширити Трансєвропейську транспортну мережу (TEN-T).

Дізнатися подробиці можна з матеріалів «Потужності мережі TEN-T недостатньо: Єврокомісію просять переглянути нормативи для вантажного залізничного транспорту».