«Справа №3»: Про терміни стягнення заборгованості з перевезення в Республіці Білорусь

RU UA
[adrotate banner="4"]


Після матеріалів про строки стягнення заборгованості в Україні и в Росії, Юридичний департамент Ларді-Транс переходить до “Справі № 3: Про терміни стягнення заборгованості з перевезень у Республіці Білорусь”.

Відразу нагадаємо, що незалежно від країни, стягнути заборгованість із перевезення у судовому порядку можна протягом обмеженого терміну, який встановлено міжнародними нормативно-правовими актами та нормативно-правовими актами внутрішнього законодавства держави. Цей термін називається «позовною давністю» і пропуск цього терміну означає, що суд відмовить у примусовому стягненні заборгованості та відмовить у позові чи заяві.

Раніше, у «Делі № 1» та «Делі № 2» ми вже розглянули терміни звернення до суду з внутрішнього законодавства України та Російської Федерації відповідно, а зараз розглянемо терміни стягнення заборгованості на прикладі міжнародних договорів та конвенцій, а також національного законодавства Республіки Білорусь.

Нагадаємо основні моменти:

1) Основним міжнародним документом, що регламентує міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (Далі за текстом - Конвенція ДПГ) Ця Конвенція була прийнята 19 травня 1956 р. в Женеві, а набула чинності з 2 липня 1961 року.

2) До Конвенції ДПГ приєдналися Україна (з 16 лютого 2007 року). Дані згідно офіційного сайту Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

3) До Конвенції ДПГ приєдналися Російська Федерація (з 2 вересня 1993 року). Дані згідно з офіційним сайтом Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

Сам текст Конвенції ДПГ ви зможете знайти за посиланням: http://www.conventions.ru/view_base.php?id=16.

Республіка Білорусь

До Конвенції ДПГ приєдналися Республіка Білорусь (з 5 квітня 1993 року), дані згідно з офіційним сайтом Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН (англ. The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE))

На відміну від національного законодавства України та Російської Федерації, Конституції Республіки Білорусь відсутня пряма вказівка ​​на те, що правила та норми міжнародного договору мають вищу юридичну силу по відношенню до правил та норм національного законодавства Республіки Білорусь, оскільки стаття 8 Конституції Республіки Білорусь передбачає, що державою визнається пріоритет загальновизнаних принципів міжнародного права та забезпечує відповідність їм законодавства, проте окремі нормативні акти вказують на вищу юридичну силу міжнародного договору, зокрема

- абзац 2 частини 3 статті 1 Цивільного кодексу Республіки Білорусь, де зазначено, що правила, встановлені цивільним законодавством, застосовуються до відносин за участю іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних та міжнародних юридичних осіб (організацій, що не є юридичними особами), іноземних держав, їх адміністративно-територіальних (державно-територіальних) утворень , що є відповідно до законодавства цих держав учасниками цивільних відносин, якщо інше не визначено Конституцією Республіки Білорусь, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами Республіки Білорусь,

- Частина 3 статті 25 Господарського процесуального кодексу Республіки Білорусь, де зазначено, що й міжнародним договором Республіки Білорусь у встановлені інші правила, ніж, які у законодавчому акті, застосовуються правила міжнародного договору Республіки Білорусь у.

Відповідно до положень статті 751 Цивільного кодексу Республіки Білорусь до пред'явлення до перевізника позову, що випливає з перевезення вантажу, обов'язково пред'явлення йому претензії в порядку, передбаченому законодавством.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неотримання від перевізника відповіді в тридцятиденний термін.

Строк позовної давності за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, який визначається відповідно до законодавства.

Аналогічні положення містяться в Законі Республіки Білорусь «Про автомобільний транспорт та автомобільні перевезення», стаття 57 якого говорить, що до пред'явлення до автомобільного перевізника позову, що випливає з зобов'язань з автомобільного перевезення вантажу, обов'язково пред'явлення йому відповідної претензії в порядку та строки, передбачені Правилами автомобільних перевезень вантажів.

Позов до автомобільного перевізника, що випливає із зобов'язань щодо автомобільного перевезення вантажу, може бути пред'явлений у разі повної або часткової відмови автомобільного перевізника задовольнити пред'явлену йому претензію або у разі неотримання від автомобільного перевізника відповіді протягом 30 днів з дати її отримання.

Стаття 58 цього ж закону передбачає, що строк позовної давності за вимогами, що випливають із зобов'язань щодо автомобільного перевезення вантажів, встановлюється в один рік з моменту, який визначається відповідно до законодавства.

Детальний порядок пред'явлення претензії щодо перевезення регламентований главою 9 Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь №970 від 30.06.2008 року «Про затвердження Правил автомобільних перевезень вантажів», пунктами 115 та 116 якої передбачено, що претензії до автомобільного перевізника можуть бути пред'явлені замовником шести місяців, а термін пред'явлення претензії обчислюється:

1) після закінчення 30 діб з дня закінчення терміну доставки вантажу при міжміських автомобільних перевезеннях та 10 діб з дня прийому вантажу при міських та приміських автомобільних перевезеннях - за претензіями на відшкодування вартості вантажу за його втрати;

2) з дня настання події, що послужило основою пред'явлення претензії, - у всіх інших випадках.

При цьому слід зазначити, що зазначені Правила не містять порядку та строків подачі та розгляду претензій від перевізника до замовника, однак пункти 108 та 109 зазначених Правил передбачають право перевізника пред'явити замовнику претензію за простий та простий при відмові від завантаження.

Таким чином у Республіці Білорусь встановлюються такі правила та строки:

1) Термін позовної давності за вимогами, які з договорів перевезень - рік.

2) Подання претензії є ОБОВ'ЯЗКОВИМ умова досудового врегулювання. Претензія може бути подана протягом шести місяців.

3) Термін розгляду претензії – тридцять днів.

4) при застосуванні положення Конвенції ДПГ, а саме: у разі встановлення при міжнародному перевезенні факту зловмисного вчинку або провини, яка згідно із законом, що застосовується судом, що розбирає справу, прирівнюється до зловмисного вчинку, строк встановлюється у три роки.

ОДНАК! Слід враховувати, що національне законодавство Республіки Білорусь прямо не передбачає пріоритет норм міжнародних договорів над нормами національного законодавства, проте положення статті 8 Конституції дозволяє посилатися на норми Конвенції ДПГ.

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомити про
гість
0 коментарів
міжтекстових Відгуки
Подивитися всі коментарі

Цікаве

RU UK