У перспективі перевалка зерна у портах України подешевшає

На даний момент у портах України спостерігається надлишок потужностей із перевалки зерна, що може призвести до зниження ставок для зернотрейдерів та експортерів. Незважаючи на ситуацію, термінальні оператори мають достатній маржинальний запас. Про це на своєму порталі повідомляє Центр транспортних стратегій (ЦТС).

Минулого року, вперше за останні 10 років, на українському ринку збіжжя з'явився профіцит перевалочних потужностей. Це одразу призвело до того, що у зернотрейдерів та експортерів з'явився вибір, з яким терміналом їм краще працювати та, як наслідок, ставки на перевалку стали знижуватися. За заявами аналітиків, надлишок перевалочних потужностей призведе до того, що цей бізнес із розряду «надприбутковий» перейде до категорії прибуткових. Це означає, що можливість появи нових інфраструктурних проектів залишається досить високою. Однак, для власників терміналів, які не мають власного вантажопотоку, є небезпека залишитися без клієнтів. Також не варто скидати з рахунків варіанти, коли операторам доведеться продавати свій бізнес через те, що знижені ставки зроблять його нерентабельним.

Причини зниження ставок

У 2016 році в Україні запустили в експлуатацію три великі термінали з перевалки зерна: у Миколаєві COFCO та Bunge (потужністю 2,5 млн. тонн на рік та 1 млн. тонн на рік відповідно), у Чорноморську Risoil (потужність 2,2 млн.). тонн на рік).

За заявою експертів, запровадження нових потужностей у Миколаєві та Чорноморську значно випередило темпи зростання експорту зернових культур, що внесло певні зміни на вітчизняному ринку. Сьогодні у зернотрейдерів та експортерів з'явилася реальна альтернатива при виборі терміналу для перевалки.

Надлишок пропозицій послуг з перевалки, що виник на ринку, призвів до того, що їхня середня вартість, залежно від акваторії, знизилася на $3-5 за тонну. На думку аналітиків, це зниження було лише першим етапом, і все йде до того, що незабаром перевалка може подешевшати ще на $1-2 за тонну. На сьогоднішній день середня вартість перевалки однієї тонни зерна становить $12.

Крім вже запущених останнім часом у роботу терміналів планується будівництво нових та модернізація вже існуючих потужностей для перевалки зерна.

У порту Рені планується будівництво високотехнологічного інфраструктурного комплексу з переробки та перевалки органічного зерна. Адміністрація розраховує на зростання вантажопотоку на 120 тис. тонн на рік та заплановане збільшення заходу суден на 80-90 одиниць. Вартість проекту оцінюється у $1,6 млн.

Компанія «Новотех-Термінал» розпочала будівництво в Одеському порту великого терміналу з перевалки зерна потужністю 3 млн. тонн на рік. Об'єкт буде розташований на причалах №25 та №26, які здатні приймати судна довжиною до 250 м та осадкою до 11 м. Будівництво терміналу передбачається у 4 етапи, закінчення робіт заплановано на 2019 рік.

Також стало відомо про спільний проект ПАТ «ДПЗКУ» та китайську компанію РСЕС, які вивчають можливість глибокої модернізації Одеського зернового терміналу. Вартість проекту оцінюється у $25 млн.

В інвестиційному плані ПАТ «ДПЗКУ» передбачено залучення коштів на створення додаткових потужностей із перевалки зерна. Йдеться про будівництво нового глибоководного портового елеватора та проведення реконструкції вже існуючих причалів. Вартість проекту оцінюється у $135 млн.

Не відстають від своїх чорноморських колег та порти на Азовському морі. ДП «Маріупольський морський торговельний порт» має намір до 2019 року збудувати термінал потужністю 2 млн. тонн на рік. Зводити об'єкт планується у 2 етапи. За заявою адміністрації порту, новий термінал після закінчення будівництва буде здатний приймати одночасно не менше 240 автопоїздів та 100 вагонів на добу. Обсяг інвестицій становить близько $30 млн.

Рентабельність перевалки зерна

Незважаючи на те, що ставки на перевалку зернових культур суттєво знизилися, вони й досі залишаються найвищими у Європі та Чорноморському регіоні. На думку начальника відділу аналітики ЦТС Андрія Шкляра, ставки, що встановилися на даний момент, мають достатній запас рентабельності для компаній, які володіють терміналами. За його словами прогноз експорту зернових з України має тенденцію до збільшення, тому нові об'єкти, що будуються, приноситиму власникам прибуток, нехай і не такий великий, як кілька років тому.

Влітку 2016 року колишній заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков в інтерв'ю ЦТС висловив схожу думку. Він сказав, що вже в той період спостерігався надлишок потужностей з перевалки зернових та олійних культур, і сталося деяке зниження ставок, які будуть падати і надалі. Але цей вид бізнесу в Україні належить до високорентабельних і таким залишиться ще як мінімум найближчі п'ять років.

Однак у галузі існує й протилежний погляд. Наприклад, виконавчий директор Маріупольської інвестиційної групи Олег Іванюшенко вважає, що найближчими кількома роками в Україні виникне надлишковий профіцит потужностей. На його думку, до 2020 року виробництво зерна в країні не досягне значення 80 чи 100 млн. тонн. При цьому портове господарство розвивається асиметрично до потреб ринку. Протягом найближчих років потужності портових терміналів дозволять зберігати одноразово 100 млн. тонн. Як наслідок, виникне перекіс, і прибутковість бізнесу сильно впаде. Тому він вважає, що в даний час вкладення в інфраструктуру є недоцільними, а кошти необхідно спрямовувати на розвиток технологій.

Проведені оцінки показують, що нині в Україні є потужності з перевалки зерна в обсязі 50,39 млн. тонн, а експорт зернових культур у 2016 році склав 38,3 млн. тонн. З урахуванням об'єктів, що вже будуються чи заплановані, у найближчі 3 роки потужності зростуть ще на 21,8 млн. тонн. Якщо очікуваного збільшення обсягів експорту зерна трапиться, то ставки знизяться до стану «нижче за плінтус», а разом з ними і дохідність бізнесу.

Заступник голови АМПУ з логістики В'ячеслав Вороний раніше наводив інші дані. Наразі портові оператори мають можливість обробки 58 млн. тонн зерна на рік. До 2020 року портова інфраструктура має поповнитись 36 об'єктами, що дозволяють завантажувати зерно. На стадії будівництва 10 об'єктів загальною потужністю 33,8 млн. тонн на рік. Сумарна потужність 26 "потенційних" об'єктів становить 65 млн. тонн на рік. Простий підрахунок показує, що до 2020 року Україна може отримати портову інфраструктуру, яка може перевантажити від 92,3 до 157,3 млн. тонн зерна. Навіть якщо якимось дивом експорт збільшиться вдвічі, профіцит потужностей неминучий.

Наразі про свої плани розвитку терміналів з перевалки зерна оголосили такі компанії, як Bunge, Risoil, Cargill, Бруклін-Київ, Soufflet, Новотех, Kernel, Олімпекс-Купі та Бердянський порт. Більшість перерахованих компаній будують свої об'єкти у великих портах. Проте ведеться будівництво й у дрібних портах. Але в основному об'єкти, що зводяться, в основному, орієнтовані на регіональні потреби або спеціалізовані вантажі - шрот або висівки.

Підсумковий прогноз

Що можна сказати у результаті? Ситуація із перевалкою зерна в українських портах складається неоднозначною. З одного боку, наявність надлишку пропозицій спричиняє здорову конкуренцію, як наслідок виправдані ринкові ціни та високу якість послуг. Трейдери та експортери матимуть ширший вибір терміналів, відповідно завантажувати зерно можна буде не там, де є можливість і прийняти, а в операторів, до яких зручно та дешево доставляти продукцію. Відповідно, транспортна логістична складова зменшуватиметься. Ринок позбавиться недобросовісних та неконкурентоспроможних операторів.

З іншого боку, надмірний надлишок пропозицій над ринком призведе до різкого зниження рентабельності термінальної перевалки зерна. Як наслідок, частина операторів піде з ринку, а інвестиції у галузь знизяться.